Що таке ресайклінг і чому це важливо

Розібралися, що ж таке ресайклінг: переказуємо простими словами головні принципи цього явища.

Якщо цікаво, як з опалого листя можна виготовляти папір, а зі старого поло пошити трендовий корсет — терміни «ресайклінг» (recycling) та «апсайклінг» (upcycling) точно стануть тобі в пригоді. Турбота про довкілля та свідоме споживання вже давно не просто модні течії, популярні серед зумерів-екосексуалів, а щоденні звички мільйонів людей з усього світу. Тож розповідаємо, як легко та безболісно запровадити їх у свою рутину.

@by.marrrrr

Шию по твоіх мірках лише з оріджинал речей 🤍 інст by.marrrrr #upcycling #шиюсамостійно #корсетукраїна

♬ original sound – Eve-Lily

Правило 5R

В основі принципу ресайклінгу лежить «правило 5R». Його сформувала та вперше описала екоактивістка Беа Джонсон у своєму бестселері «Дім — нуль відходів. Гід до щасливого життя в сучасному світі без зайвих витрат і сміття». Воно розшифровується так:

1. REFUSE — відмовся від придбання непотрібного;
2. REDUCE — скорочуй споживання наявного;
3. REUSE — повторно використовуй та ремонтуй;
4. RECYCLE — сортуй сміття та дбай про вторинну переробку;
5. ROT — компостуй органічні відходи.

Завдяки цим правилам авторка книги разом із чоловіком і двома синами збирає не більш ніж одну банку сміття протягом року. Тож окрім турботливого ставлення до екології, ресайклінг допомагає економити. Згідно з даними приватних досліджень, якщо дотримуєшся 5R, можеш заощадити до 40 % свого річного бюджету.

Такий результат цілком очікуваний, якщо врахувати, що більшість ресайклерів є мінімалістами — людьми, що обирають володіти якнайменшою кількістю речей та протестують проти капіталістичної гонитви за непотрібними матеріальними благами.

Ресайклінг простими словами

Такі схожі, на перший погляд, апсайклінг і ресайклінг є зовсім різними поняттями.

Ресайклінг — це багаторазове використання ресурсів, коли відходи повністю переробляються від сировини до готового продукту. Наприклад, ти здаєш кришечки від пластикових пляшок, а свідомий український бренд, який підтримує принципи сталого виробництва (sustainable production), перетоплює їх у проміжний матеріал та виготовляє прикраси, гамаки чи навіть меблі.

Апсайклінг — це процес повторного використання речей без спроби переробки, лише через доповнення, допрацювання, зміни функцій. Якщо все той же умовний український бренд візьме кришечки від пластикових пляшок, склеїть їх між собою та створить мистецький об’єкт — це буде прикладом апсайклінгу, ба навіть апсайклінг-арту.

Однак не лише великі компанії та бренди мусять дотримуватися принципів переробки та повторного використання матеріалів. Якщо тобі також хочеться запобігти викидам парникових газів і забрудненню води, а також зекономити невідновлювальну енергію та кошти, ти можеш долучитися, починаючи з маленьких кроків — із сортування сміття чи апсайклінгу одягу із секонд-хенду. Природа скаже тобі «Дякую».

Використання вторинного матеріалу утворює менше твердих відходів. Переробка допомагає зменшити забруднення, спричинене видобутком первинних матеріалів. Тобто ресайклінг суттєво допомагає навколишньому середовищу.

Проте не все так казково.

Перетворити продукт на щось якісно нове і водночас зберегти його цінність непросто. Недоліком повторної переробки є те, що можливостей зробити із відходів продукт не так багато. На відміну від окремих матеріалів у їхньому складі (скло, папір, пластик), готові товари часто майже неможливо переробити. Варто згадати й про такі недоліки ресайклінгу як збільшення вартості кінцевого продукту та часозатратність. Навіть найновіші технології переробки, а тим більше ресайклінг в Україні, усе ще перебувають на стадії вивчення та вдосконалення.

Ресайклінг на практиці

Тут варто згадати, які існують методи ресайклінгу:

1. Механічна переробка

Цей метод використовують для переробки пластику, отриманого з промислових, побутових та комерційних відходів. Залишки механічним способом перетворюють на нові матеріали без зміни їхньої хімічної структури (через подрібнення, миття, розділення, сушіння, повторне гранулювання та змішування).

До прикладу, за механічної переробки полімери залишаються незмінними, і їх можна використовувати знову і знову в тому ж або схожому товарі. Механічна переробка широко використовується для поліолефінів (PE та PP). Тому, варто звертати увагу на маркування товарів та те, які символи означають ресайклінг — це допоможе зрозуміти, які з них підлягають переробці. Універсальним символом переробки є петля Mobius (три зелені стрілки, що рухаються по колу в одному напрямку).

Крім того, більшість пластикових контейнерів мають на дні маленьку цифру, яка знаходиться всередині трикутника з трьох стрілок. Це число показує тип пластику цієї ємності. Якщо вони містять цифри «1» або «2», то, ймовірно, будуть перероблені місцевим підприємством з управління відходами. Числа від 3 до 7 не дають гарантій того, що товар перероблять.

2. Рециркуляція енергії

Наступний метод означає перетворення відходів у теплову та електричну енергію: тут ресайклінг здійснюється через спалювання, а тепло, що виділяється, використовують у вигляді палива. Оскільки підприємства, що займаються цим різновидом переробки, не займають багато місця, рециркуляція є доступним способом урізноманітнити енергетичну промисловість густонаселених міст.

Проте цей метод не є фінансово виправданим, оскільки згідно з декількома дослідженнями, із суто енергетичної точки зору переробка зменшує витрати енергії лише до 1 % від необхідної для виробництва первинного пластику. Отже, рециркуляція вимагає значних інвестицій та участі органів державної влади. Наразі її широко використовують у Європі та Японії.

Крім того, переробка енергії є екологічним рішенням. Раніше рециркуляцію енергії сприймали двояко, оскільки її викиди мали негативний вплив на довкілля. Сучасне вдосконалене обладнання для спалювання гарантує, що викиди є екологічно чистими. В Україні, зокрема уряд впроваджує законопроєкти, які передбачають звільнення виробників енергії з біопалива від податку на викиди.

3. Хімічна переробка

Серед усіх видів ресайклінгу ця є найскладнішою. У цьому процесі хімічні структури відходів змінюються та утворюють нові зв’язки. Кінцевим продуктом хімічного ресайклінгу є вторинна сировина, яку можна використовувати в різних галузях промисловості.

Процес хімічної переробки все ще знаходиться на стадії розробки, тож про відчутний потенціал говорити зарано. Такий ресайклінг замість рециркуляції енергії та механічних методів обробки пропонує альтернативні рішення перетворення, а які саме, британські вчені поки мовчать.

Апсайклінг у побутових умовах і не тільки

Коли йдеться про апсайклінг, тут усе простіше й цікавіше. Існує безліч способів подарувати старим речам нове життя. Більшість із них стосуються саме одягу.

Обсяг відходів текстильної промисловості величезний — приблизно 21 мільярдів тонн одягу відправляться на сміттєзвалища щорічно. Таку цифру складають лише речі, викинуті покупцями, а не фабриками (тобто антитренди, що втрачають актуальність після одного сезону). Отже, апсайклінг може бути дійсно дієвим способом переосмислити предмети гардероба — оновити замість позбуватись. Якщо тобі також хотілося б освіжити свої вбрання без походу до магазину, для цього підійдуть наступні методи:

1. Спробуй подивитися на одяг по-новому та поекспериментувати з деталями. Збери кілька непоєднуваних, на перший погляд, речей, дозволь текстилю сформувати новий візерунок або склади окремі шматочки тканини для створення об’єму. Пробуй зшивати, різати та компонувати, як це робить Аня Сірик. Не обмежуй свою фантазію.

2. Малюй та розписуй так, наче старі джинси — твоє полотно для арттерапії. Нанось надписи, символи, створи картину, що подарує речі нове життя. Розпис речей замість картини має очевидну перевагу — його ще й можна носити, тому твоя маленька експозиція буде завжди з тобою.

3. Спробуй тай-дай (від англ. «tie and dye» — «зав’яжи та розмалюй»). Це техніка фарбування тканини, за якої полотно згортають у дивакуваті вузлики, а потім вкривають фарбою чи відбілювачем так, щоби при розгортанні утворився чудернацький візерунок. Тай-дай особливо прийшовся до смаку українським брендам — багато з них продовжують широко його застосовувати. Austin Mackereth, до прикладу, присвятив увесь свій тікток цій техніці:

@dyesngoodvibes

new twist! #handmade #artprocess #tiedye #fyp

♬ original sound – Dye art by Austin Mackereth

4. Переосмислюй. Знайти прихильників апсайклінгу можна серед виробників одягу, прикрас, меблів, посуду та навіть книг. Яку б сферу інтересів ти не обрав, українські бренди вже знайшли спосіб виготовити твої улюблені товари більш екологічно свідомим способом. Вітчизняний ринок налічує багато яскравих компаній:

Ksenia Schnaider. У 2018 році на церемонії Best Fashion Awards команда Ksenia Schnaider отримала спеціальну премію Sustainable Fashion за свої пальта та шуби, а також хіти продажів Demi-Denims, зшиті з вінтажного деніму. Тепер компанія зосередила свою увагу на ресайклінгу одягу, оскільки виготовляє більшість колекцій із перероблених матеріалів — джинсів придбаних на секонд-хенді, отриманих із благодійних пунктів збору та текстилю від турецької фабрики ISKO, яка виробляє органічний та перероблений денім.

Tasha Oro

Бренд Tasha Oro починався з ексклюзивних прикрас. Наталка виготовляла трендові речі з вторинної сировини ще тоді, коли про ресайклінг у дизайні говорили мало. Її аксесуари складались із вінтажної гуми, отриманої з відходів радянського автопрому. Після цього з’явилася колекція тотемів, яка поєднувала агресивні гумові елементи з благородними предметами з «бабусиного сервізу». Поступово предмети, створені Наталкою, збільшувались у розмірах аж поки не перетворились у повноцінні артоб’єкти. Такі предмети інтер’єру виглядають настільки розумно та елегантно, що можна розглядати їх годинами.

Golub

Наче молодший брат Ксенії Шнайдер, цей молодий бренд пропагує схожий підхід до виготовлення предметів гардероба: перероблюй, переоцінюй, розрізай, заново складай, змішуй та зшивай. Сміливо, яскраво та все ще функціонально. Хоча сторінці цього таємничого проєкту вже понад рік, авдиторія Голуба залишається незначною. Радимо підписатися на цей нішевий бренд, щоб виокремити їх останні новинки в дії наступного разу, коли навідаєшся до гіпстерського місця.

Коли йдеться про побутові речі, апсайклінг стане в пригоді й тут: використовуй старі пляшки як вази для квітів або відріж їх верх склорізом, щоб отримати модну склянку. Частини демонтованих меблів можна перетворити на полотна для картин або елементи декору, ба навіть сконструювати з них новий гарнітур.

@im_off_stage

Neat trick on how to turn a wine bottle into a glass! #wine#winebottleupcycle#winebottle#bottle#glass#cup#glasses#beerglass#beergoogles#beerglasses#winebottlecreativecrafts#fake#real#recycle#recycling#recycled#water#gogreen#easy#giveitatry#what#winer#winetasting#trick#magic

♬ original sound – Im_off_stage

Як бачиш, жарти про те, що наші батьки завжди знаходили спосіб повторно використати будь-яку дрібничку та мовби дарма накопичували непотріб — більше не жарти. Тепер це екологічно свідома звичка, яку зацінять природа та твій гаманець.

Ресайклінг в Україні

Питання переробки сміття в нашій країні є доволі актуальним. Вітчизняні сміттєзвалища переповнені та небезпечні для життя. У країні понад 6 тисяч легальних і 26 тисяч незаконних звалищ. Більшість твердих відходів потрапляє на полігони та звалища, де розкладається та виділяє токсичні та забруднюючі речовини, на жаль лише 3–6 % з них перероблять. Розв’язання глобальної проблеми активно займається уряд, зокрема оновлюючи «Закон про відходи», який має на меті визначити «правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від управління відходами, сприяння підготовці до повторного використання, ресайклінгу і відновленню для запобігання негативному впливу відходів на здоров’я людей та навколишнє природне середовище».

Суспільство тим часом підвищує власний рівень обізнаності та робить щоденний вклад. Громадська організація «Україна без сміття», заснована у 2015, ось уже 8 років займається поширенням ідей ресайклінгу серед населення, пропагує zero-waste спосіб життя (філософія скорочення побутових відходів, що базується на правилі 5R) та влаштовує екскурсії в пункти переробки сміття. Найвідомішими партнерами в співпраці з УБС стали ТМ Яготинське, Coca-Cola та Сільпо. У такий спосіб УБС доводить, що ресайклінг в Україні вже існує та користується популярністю, щобільше, можливостей долучитися до цього руху — безліч.

Українці все більш свідомо підходять до питання зменшення побутових відходів, сортування сміття та переробки сировини. Рух Let’s do it Ukraine повідомляє, що за 7 років існування проєкту в Україні, волонтери змогли залучити понад 3 млн українців. Системність у питання ресайклінгу може поступово стати новою нормою і у сфері українського бізнесу. Бренди вже впроваджують практики турботи про довкілля у свою діяльність не лише для того, щоб зловити модну хвилю, але й усвідомлюючи соціальну відповідальність перед споживачами, етичні запити яких ростуть.

Читайте також: Що таке етичний бренд

Україна потребує трансформації системи роботи з відходами. Наше суспільство морально готове до змін, тепер справа за законодавством та роботою уряду. Ми не можемо передбачити, що трапиться, якщо ми не будемо займатися ресайклінгом. Але варто згадати, що сміттєзвалища в Україні вже переповнені та не здатні приймати нові відходи. Тому безперечно час розпочинати реформи.

Щоб досягти покращення вже сьогодні, ти можеш почати з вивчення теми свідомого споживання: що таке ресайклінг, як можна переробляти сміття та які бренди в Україні є більш етичними в екологічному плані. Ресурсів та способів долучитися так багато, що ресайклінг може стати твоїм новим гобі. Тому ось топ 5 способів долучитись:

1. Здай одяг, непридатний для носіння, та текстильні вироби до Центру управління відходами. Там їх утилізують за допомогою високотемпературного спалення.
2. Батарейки, скло, папір, пластик та інші побутові матеріали, що легко піддаються ресайклінгу в центрах переробки, можна доручити в сортувальну станцію України без сміття.
3. Віддай на благодійність, подаруй переселенцям або продай непотрібні речі.
4. Просувай та поширюй важливі закони, надавай розголосу екологічно важливим ініціативам.
5. Обирай бренди з місією, які підтримують ідеї ресайклінгу та ставляться до природи з повагою.

Віддаючи матеріали на переробку, ти дозволяєш планеті зберегти цінні ресурси та надаєш їм можливість перетворюються на нові товари, що захистити природні середовища проживання тварин у майбутньому.

Ресайклінг економить енергію. Використання перероблених матеріалів у виробничому процесі споживає значно менше енергії, ніж необхідне для виробництва нових продуктів із сировини. Хоча здається мов ця філософія вимагає цінних емоційних інвестицій, насправді ресайклінг — цілком проста звичка, яка потребує кількох тижнів навчання, а далі стає частиною рутини.

Переробка допомагає зберегти довкілля та зменшує потребу у видобутку та очищенні сировини, що створює забруднення повітря та води. А що найголовніше в ресайклінгу, ти можеш почати із себе. Усю корисну інформацію щодо пунктів прийому різних матеріалів ти отримаєш на сайті українського Центру управління відходами.