Свідомі тренди

Як почати сортувати сміття

15 Хв

Можна багато говорити про любов до свого дому, району, міста, але ще краще підтримувати ці слова корисною діяльністю — наприклад, сортувати сміття. Бо ж найкраще про почуття людини розповідають не слова, а вчинки. 

Згідно зі звітом Світового банку за 2020 рік, щороку на планеті утворюється приблизно 1,3 мільярда тонн твердих побутових відходів: повір, це виняткова вага — приблизно, як 9,6 млн синіх китів. Це дуже-дуже багато. З них лише 13,5% переробляється. І це сумна новина для нашої планети та екології.

Розібралися, для чого сортувати сміття та чому це важливо. 

Сортування сміття: що це і для чого 

Якщо спростити, то це процес, коли сміття вручну або на спеціальних підприємствах розділяють на різні групи, залежно від його властивостей, характеристик і складу. Сортувати відходи можна будь-де: вдома, в офісі, у школі, лікарні, а також безпосередньо на підприємствах із переробки або на звалищах.

Для чого сортувати сміття? Завдяки цьому легше відновлювати цінні ресурси, зменшувати розміри звалищ і запобігати забрудненню природи. Крім того, це допомагає заощаджувати. Сортування відходів — ключовий елемент циркулярної економіки, тобто повторно використовувати матеріали та зберігати ресурси планети якомога довше.

Декілька вагомих причин, чому сортування потрібне:

  • Захист довкілля. Не утилізоване належним чином сміття виділяє шкідливі хімікати й парникові гази в повітря. Вони потрапляють у ґрунтові води й поступово отруюють рослини, тварин, криниці та водоканали — відтак і людей.
  • Охорона здоров’я. Цей пункт логічно витікає із попереднього. Важливо й те, що існують категорії небезпечних матеріалів (батарейки, термометри тощо). Їх необхідно складати та утилізувати окремо, за правилами про які поговоримо нижче.
  • Збереження ресурсів. Велику кількість матеріалів можна переробляти та повторно використовувати, відповідно — зменшувати кількість виробництва нових товарів і пакування. Наприклад, нову скляну пляшку легко створити з уже використаної. Це заощаджує і воду, й електроенергію, і людський ресурс, а ще зменшує кількість відходів, що потрапляють на смітники.
  • Економія. Переробка та повторне використання металів, паперу, пластику може створити додаткові робочі місця та зменшити потребу у видобутку нових ресурсів. Нехтування переробкою відходів може коштувати дорого: з’являються додаткові витрати на прибирання, управління звалищами та відновлення стану навколишнього середовища. 

Що буде, якщо не сортувати сміття і надалі

Окрім того, про що ми розповіли вище (серйозні наслідки для довкілля, економіки та здоров’я населення) ще є проблема вичерпання ресурсів: корисних копалин, чистої води, енергоносіїв, з яких живляться виробництва, деревини тощо. Ми використовуємо їх у шаленому темпі — набагато швидше, аніж вони здатні відновлюватися.

Коли матеріали не сортуються для переробки або повторного використання, то перетворюються на сміття, а для виготовлення нових товарів використовують нові ресурси — це і прискорює виснаження запасів.

Для порівняння. Переробка однієї алюмінієвої банки економить електроенергію, достатню для живлення телевізора протягом трьох годин, а однієї тонни паперу — зберігає 17 дерев, 7000 галонів води та 463 галони нафти.

Різновиди сміття 

Загалом його можна поділити на три великих категорії: 

1) органічне — залишки їжі, дворове сміття;
2) відходи, що підлягають вторинній переробці  — папір, пластик, метал, скло;
3) відходи, які не підлягають переробці — брудні серветки, мокрий папір тощо.

На деяких спеціалізованих підприємствах і станціях кількість груп для сортування сміття може складати 40 і більше видів. Серед них:

  • Тверді міські відходи (ТПВ) — харчові, папір, пластик, метали та скло. Побутове сміття, а також від підприємств і установ (школи, лікарня).
  • Промислові відходи, що утворюються на заводах, підприємствах і будівництвах. Можуть включати небезпечні матеріали, хімікати, азбест і свинець. 
  • Електронні відходи — комп’ютери, мобільні телефони, телевізори тощо. Можуть містити небезпечні речовини, свинець, ртуть і кадмій.
  • Небезпечні відходи — ті, які становлять загрозу для здоров’я людини або навколишнього середовища: медичні відходи, хімічні та радіоактивні.
  • Відходи будівництва та демонтажу — бетон, деревина та сталь.
  • Біорозкладані відходи, які можуть розкладатися природним шляхом: харчові, сільськогосподарські.
  • Відходи, що не піддаються біологічному розкладанню — наприклад, пластик і метали. Вони розпадаються на мікропластик — непомітні людському оку фракції, які потрапляють у рослини, тварини, а також у раціон людей. Накопичення таких елементів в організмі призводить до проблем зі здоров’ям.

Кожен тип відходів потребує різних методів утилізації. Переробка скла, пластику й органічних відходів — кардинально різні процеси. Саме тому таке сміття потрібно одразу відправляти до різних контейнерів:

  • Папір: газети, журнали, офісний папір, картон. Вони не мають бути мокрими або брудними.
  • Пластмаса: пластикові пляшки, контейнери, пакети та інші пластикові вироби потрібно скручувати, аби вони займали менше місця. Важливо! Не всі типи пластику підлягають переробці, тому потрібно проконсультуватися з місцевими організаціями та визначити, що можна переробляти у вашому регіоні.
  • Скло: скляні пляшки, банки, інші вироби. З усіх пляшок, окрім тари з-під олії, потрібно знімати кришечки. Сортувати скло краще за його типом, тобто чисте біле окремо від кольорового скла або віконного. Не класти в контейнер скло разом з іншими відходами, такими як пластик або папір, а перед сортуванням — вимити та висушити.
  • Метали: алюмінієві та жерстяні банки, сталеві та інші металеві вироби.
  • Електроніка: комп’ютери, мобільні телефони та телевізори, а також популярні зараз електронні цигарки. 
  • Батарейки та батареї — як одноразові, так і акумуляторні.
  • Органічні відходи: харчові, сільськогосподарські та інші біологічно розкладані матеріали. Не можна сюди викидати рідкі відходи (йогурти, соуси). Найчастіше для їх переробки використовуть компостування. Потім отриманий перегній можна застосовувати як добриво для рослин. 

Переробка допомагає зберегти природні ресурси, зменшити кількість відходів, що відправляються на звалища, і зменшити споживання енергії. Однак не всі відходи можна переробити. Навіть матеріали, які можна використати повторно, потребують належного сортування та підготовки.

Переробка включає кілька етапів — збір, сортування, обробку та виробництво. Нею можуть займатися різні організації: приватні компанії з утилізації відходів (можуть пропонувати послуги для підприємств або громад), підприємства з переробки (використовують різні методи сортування та обробки, включаючи ручне, оптичне та механічне сортування), виробники, муніципальні та державні організації

Чи багато людей у світі сортують сміття

Конкретних даних про те, скільки людей у світі сортують сміття не існує. Проте зусилля з переробки відходів значно відрізняються між державами та навіть між містами в одній країні: деякі з них мають потужні програми, до яких активно залучають місцевих жителів, тоді як в інших цьому можуть зовсім не приділяти уваги.

Поки в Україні ще думають про необхідність сортування сміття, у багатьох країнах світу застосують безліч різних методів, які допомагають і економіці, й екології боротися із забрудненнями. Там діють комплексна система збору та переробки сміття, з окремими баками для різних видів відходів і суворими правилами утилізації, запускають різноманітні компанії, щоб заохочувати громадян. У деяких державах сортування сміття є обов’язковим, а за його невиконання накладаються штрафи.

Лідерами в сортуванні сміття вважають Німеччину, Швецію (їй вдається утилізувати понад 50% власних відходів), Японію та Південну Корею. В останній діє система Pay-As-You-Throw або PAYT, згідно з якою громадяни повинні сплачувати за кількість відходів, які вони викидають. У деяких містах ціна залежна від обсягу сміття, який викидається, а в інших — від кількості пакетів.

Як сортують сміття в Україні

За 2021 рік в Україні утворилось понад 51 мільйон м3 побутових відходів, або понад 10 мільйонів тонн. Вони захоронюються на 6 тисячах сміттєзвалищ і полігонів загальною площею майже 9 тисяч гектарів. Це приблизно як площа Оболоні. 

На початок 2022 року в Києві вдвічі збільшилася кількість відсортованих відходів, яку відправили на переробку, порівняно з попереднім роком: у 2021 році в столиці відсортували 27,8 тисячі кубометрів пластику, скла та паперу (1400 сміттєвозів), а у 2020 році – 1,5 тисячі кубометрів або 575 сміттєвозів. 

До речі, під час перших місяців повномасштабної війни столичні комунальники не припиняли працювати. Звісно, не всі: у мерії активно шукали водіїв, адже багато штатних працівників не могли повернутися до роботи через те, що жили в пригороді або вивезли свої сім’ї якомога далі від активних бойових дій. Але в березні 2022 року, як і до початку повномасштабного вторгнення, відходи з Києва вивозили на полігон №5 та сміттєспалювальний завод «Енергія».

Ба більше, «Київкомунсервіс» безплатно вивозив відходи територіальної оборони та інших силових структур (здебільшого пакування від продуктів чи інших поставок для захисників міста). 

У той період було неможливо організувати роздільний збір сміття, тому жителів міста закликали продовжувати сортувати його і зберігати пластик, папір, картони й інші сухі відходи вдома. 

Гарна новина: є тенденція, що все більше людей усвідомлюють важливість зменшення свого впливу на навколишнє середовище. Крім того, популярнішим стає рух nowaste — безвідходного способу життя, коли люди та громади дотримуються певних правил, щоб зменшити кількість відходів у повсякденному житті.  До того ж в Україні існує безліч ініціатив та організацій, які допомагають із сортуванням відходів, зокрема:

Як почати сортувати сміття вдома й на роботі

Спершу усвідом, що це насправді потрібно. 

Сортування сміття — це звичка. Така сама, як почистити зранку зуби або поставити телефон на зарядку перед сном. Те, що багатьом із нас не прищепили її з дитинства, у жодному разі не значить, що вона не важлива. 

Море складається із крапель, так само і всі неосяжні сміттєзвалища складаються із маленьких фантиків, пляшечок, качанів та інших штук, які ми щодня викидаємо, на задумуючись про кількість сміття, яке продукуємо. Тож коли здається, що зусилля однієї людини будуть марними — це когнітивна помилка. Звісно, для того, щоби побачити результат, потрібна злагоджена робота й жителів міста, і влади, і підприємств. Проте починати завжди варто із себе. 

Щоб сформулювати в себе корисну звичку, можна спробувати вести трекер: перемалюй на аркуш паперу календарик місяця та щодня позначай зеленим кольором день, коли сортував сміття, а червоним — коли ні. Така наочна статистика допоможе самостійно себе мотивувати до дій. 

Встанови сортувальну станцію вдома або на роботі. Це полегшить процес, адже потрібно буде просто вкинути сміття до потрібного відсіку. На контейнерах мають бути зрозумілі позначення, аби не виникало плутанини. 

Перед сортуванням штуки, які можна переробити повторно, потрібно промити, очистити від залишків будь-якої їжі та висушити. Чистий сухий папір можна переробити, а жирний (використану серветку)  – ні. З пляшок потрібно знімати етикетки. 

Важливо знайти відповідальну організацію, яка буде займатися переробкою зібраного сміття. У багатьох містах України діють сервіси, які можуть обслуговувати як приватних осіб, так і цілі будинки або офіси. 

Почни з малого. Не варто намагатися охопити все й одразу. Спершу спробуй сортувати матеріали, яких вдома або в офісі найбільше — наприклад, папір. 

Не забувай про інструкції. Потрібен час, аби звикнути до нових правил. Можна роздрукувати покроковий гайд, як правильно сортувати відходи, щоб усім (як вдома, так і в офісі), можна було скористатися шпаргалкою. 

Використовуй допоміжні інструменти:

  • контейнери для сортування сміття різних кольорів;
  • спеціальні мішки з біорозкладних матеріалів;
  • компостер — спеціальний контейнер для компосту;
  • спеціальні лопатки або щітки для відокремлення різних видів відходів — паперу, пластику або скла;
  • мульчер — інструмент, який дає змогу перетворювати садові відходи в мульчу, добриво для рослин.

Компостуй органічні відходи: якщо маєш сад або відкритий простір, це чудовий метод утилізації органічних решток. Це допоможе зменшити викиди парникових газів і створити багатий поживними речовинами ґрунт для рослин.

Уникай одноразових речей. Натомість вибирай предмети багаторазового використання — торби, пляшки для води та контейнери для їжі. Також варто звертати увагу на якість товару, адже краще обрати той, що прослужить довше, аніж дешевий аналог, який дуже скоро вимагатиме заміни. 

Навчай інших. Легше дотримуватися правил, режиму, звичок, коли є група підтримки. Навчити сортувати сміття своїх друзів, сім’ю, колег — це соціально-відповідальна місія, яка прямим чином вплине на місце, у якому ти живеш. Чим більше людей бере участь у свідомому споживанні й сортуванні, тим більший вплив ми можемо зробити на довкілля.

Як правильно сортувати сміття: 5 кроків 

  1. Визнач види відходів: перед початком сортування розберися, які види сміття маєш — органічні, пластикові, паперові, скляні або металеві.
  2. Використовуй правильні контейнери. Їх треба зрозуміло промаркувати, щоб уникнути помилок. 
  3. Ретельно мий та уважно сортуй відходи. Неправильне сортування може призвести до забруднення вторинних ресурсів та знизити ефективність переробки.
  4. Віддавай на переробку. Зібране сміття варто віднести до пунктів приймання або замовити послугу в приватних компаній, які цим займаються.
  5. Купуй менше. Відмова від одноразового береже й гаманець, й екологію. 

Важливий нюанс: якщо сортування вдома можна налагодити власними силами, то в офісі із цим може бути складніше. Потрібно кооперуватися із керівництвом, спілкуватися з колегами, проводити для них роз’яснювальну роботу. Можна запрошувати екоекспертів із тематичними лекціями. Люди мають розуміти, що ця діяльність спрямована на збереження їхнього ж комфорту та здоров’я.

Сортування передбачає не лише розділення сміття за категоріями, але й контроль того, які продукти й товари ти купуєш додому чи в офіс. Наприклад, варто купувати побутову хімію, що не містить хлору та фосфатів, серветки та паперові рушники замінити на виготовлені із переробленого паперу, а одноразовий посуд — на багаторазовий. 

Деякі матеріали не можна змішувати разом при сортуванні сміття, наприклад, бо це ускладнить подальшу переробку:

  • пластик та їжу (органіку);
  • скло та кераміку — вони мають різні точки плавлення та склад;
  • папір та пластик — пластик може залишатися приклеєним до паперу;
  • метал та скло, оскільки метал може пошкодити обладнання, яке використовується для переробки скла;
  • електронні відходи не можна змішувати з іншими, оскільки вони містять небезпечні речовини та потребують спеціальної обробки.

Як відокремлювати органічне сміття від неорганічного

До органічних відходів належать їжа, фрукти, овочі, кавова гуща, чай, скибки від фруктів та овочів, а також садові та кухонні відходи (наприклад, гілки, листя, кістки від фруктів). Для них потрібен відповідний контейнер — це допоможе уникнути змішування з іншим сміттям.

Використовуй біорозкладні мішки — вони допоможуть зберегти органічні відходи свіжими та запобігти розкладанню в контейнері. Викидай органічні відходи щоденно, щоб зберегти контейнер чистим та запобігти неприємному запаху.

Як не кинути сортувати

Людей мотивують швидкі результати. Щоб не закинути цю корисну звичку після кількох місяців, варто складати для себе або для офісу корисну статистику: скільки сміття вдалося передати на переробку, скільки пластику не відправилося на полігон, скільки коштів вдалося заощадити завдяки свідомому підходу. 

Екологічні альтернативи

Так називають підходи до життя та бізнесу, завдяки яким і людям, і підприємцям вдається стати eco-friendly та свідомо розпоряджатися ресурсами планети. 

Наприклад, виробники можуть використовувати відновлювану енергію — від сонячних панелей, вітру, гідроелектростанцій. Її отримання не потребує виснаження цих ресурсів.

Також зараз багато компаній прагнуть стати свідомими, етичними і дружніми до екології. Вони намагаються використовувати екологічно чисті матеріали та технології виробництва. Особливо це стосується сфери fashion, адже вона є одним із лідерів забруднення довкілля. 

Етичні екологічні бренди та компанії часто самі займаються переробкою тари від власної продукції або дають їй нове життя (коли мова про текстиль тощо). Багато брендів готові приймати пакування від своїх продуктів для повторної переробки та використання, а натомість можуть влаштовувати програми лояльності для своїх свідомих споживачів — наприклад, пропонувати знижки.  

Відмовитися від одноразового. Із eco-friendly лайфстайлом перегукується течія slow life, коли людей закликають перестати жити на шаленій швидкості. Наприклад, італійці менш ніж українці полюбляють брати каву to go у одноразових стаканчиках, адже в них прийнятно зайти в кав’ярню на декілька хвилин, перехилити по філіжанці еспресо та далі займатися своїми справами. Користь у такому підході подвійна: мінус використання одноразового посуду, плюс задоволення від процесу. Це стосується і їжі — їсти на ходу шкідливо не тільки для екології, але і шлунку. 

Багаторазова тара. Щоб зменшити кількість відходів, достатньо ходити за покупками із власними багаторазовими шоперами, торбинками, а також контейнерами для їжі. У багатьох супермаркетах не доведеться сплачувати за одноразову тару, якщо прийти із власною. Якщо ж хочеться брати каву, чай чи воду із собою на прогулянки, існують різноманітні красиві та компактні термоси, складні чашки, термочашки, пляшки — із пластику, скла та силікону (коли вона спустошується, її можна звернути в рулон). 

Окрім сортування сміття є багато способів його екологічного використання:

  • Переробка в біопаливо, яке можуть використовувати для опалення та пересування транспорту.
  • Рециклінг — процес переробки відходів у нові вироби. Наприклад, зі старих газет можна створити новий папір.
  • Використання в мистецтві: зі старих газет можна зробити прикраси, а з пляшок — тарілки та декор.
  • Вторинне використання. Одяг можна віддати на благодійність або перепродати, а меблі передати друзям чи сусідам.

Нам подобається жити в красивих, затишних та чистих домах. Проте часто людство думає, що слідкувати за порядком достатньо лише в себе у квартирі чи будинку, а все, що відбувається ззовні — поза їхньої відповідальності. Це не так: кожна людина відповідальна за стан та чистоту планети, на якій ми живемо. 

Кожен із нас залишає по собі екологічний слід — це показник, за яким обраховують ресурси, спожиті людиною чи країною. Його розмір залежить від стилю життя, раціону, звичок, того, яким транспортом користується людина, який одяг купує, чи їсть м’ясо. У мережі є безліч тестів про те, як виміряти власний показник, наприклад, на сайті Всесвітнього фонду охорони дикої природи. 

Екологічний слід можна скоротити, якщо контролювати власний вплив на довкілля: 

  • використовувати вторинні ресурси, енергоощадні технології (LED-освітлення та енергоефективні пристрої), транспорт із низьким викидом вуглекислого газу (електричні автомобілі або велосипеди);
  • сортувати сміття;
  • купувати продукти місцевого виробництва;
  • не купувати товари зі справжнього хутра, шкіри;
  • зменшити споживання м’яса;
  • дотримуватися мінімалізму й купувати лише необхідні речі. 

Попереду в нас ще багато роботи. Проте радісно, що все більше людей усвідомлюють важливість відповідальної утилізації відходів і вживають заходів для зменшення їх впливу на навколишнє середовище. Знову ж таки, океан складається з краплин. І добре, коли в ньому не плаває сміття. 

178 записи

Про автора
Привіт, я Наталка – редакторка M Journal. Розбираюся в сучасних трендах, щоб купувати раціонально та жити свідомо. Разом з іншими авторами та авторками пишемо про це статті для журналу MAUDAU. Напиши мені, якщо маєш ідею для публікації або будь-які питання щодо журналу. Дякую, що читаєш!
статті
Схожі записи
Свідомі тренди

Куди тікають гроші, коли багато працюєш

7 Хв
Знайшли 10 штук, що непомітно для нас можуть спустошувати наші гаманці
Свідомі тренди

Як ігри роблять наші стосунки міцнішими

8 Хв
Розбираємося, як ігри впливають на людей та їх поведінку
Свідомі тренди

Як рослини впливають на психічне здоров’я

6 Хв
Розбираємося, як парки, ліси і кімнатні рослини допомагають нам почуватися краще
Розсилка з корисними лайфгаками
та важливими штуками

Обираємо найцікавіше та відправляємо листа раз на місяць

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *