Свідомі тренди

Екскурсія культовими смаками Києва

8 Хв

Публікуємо гастромаршрут з Печерська на Поділ від дослідниці історії Києва Стаськи Дніпрової з розповідями про популярні у столиці страви та питво.

Стаська Дніпрова (Анастасія Отдельонова)

«Радикальна киянка». Народилася на Печерську, 25 років жила на Лівому, любить усе місто без обмежень (включно з Дніпром).

На Липки за кавою та мінералкою 

За давньою київською традицією почнемо з кави. Дивуєшся? Так, кавова культура не належить одному Львову. 

Кавова культура Києва

Найперша кавова хвиля захлинула Київ ще після Чигиринської війни разом з іноземними офіцерами, а після — магістратськими службовцями, які отримували каву як натуральну (продуктову) доплату. 

Вже у XIX столітті кава вийшла з помешкань високопоставлених міщан у кав’ярні. Здебільшого вони базувалися навколо Хрещатика — від Липок до Латинського кварталу (вул. Фундуклеївська, яка зараз Хмельницького, Володимирська). У Києві на той час існувало багато кав’ярень — кондитерська «Семанді» на Хрещатику, де до філіжанки подавали газету; «Варшавська», де можна було зіграти в шахи з кубинським шахістом Капабланкою; «Жорж» з виточеними порцеляновими філіжанками та надсмачними тортами на розі Прорізної. 

Та ми розповімо про найпопулярнішу — «мережеву» кав’ярню «Франсуа». Закладів було 3, і вони знаходилися на розі Володимирської/Фундуклеївської (нині Хмельницького), просто на Фундуклеївській, 4 (вважай, на Хрещатику) і на Думській (Майдан). До кави подавали морозиво або Київське Сухе Варення (цукати, чи то пак) — про нього розкажемо далі.

До речі, про Майдан. За століття тут базувалася вже інша кав’ярня — легендарна «Труба», де можна було випити не менш легендарну «подвійну половинку» — зараз ми називаємо це допіо або лунго. Коштувало це тоді 28 копійок. Сьогодні нам по дорозі скуштувати подвійну половинку у підземній кав’ярні біля готелю «Салют» на Арсенальній — та вже трохи дорожче, за 38 грн. 

Київські мінводи

Якщо ж піднятися дещо вище, до Маріїнки, — і максимально включити уяву — можна уявити тут київські мінеральні води. Так, ще у середині XIX століття у місті заснували перше акціонерне товариство мінеральних вод. З часом воно мігрувало дещо нижче, в район Європейської площі, а ще пізніше перейшло у власність міста під новим брендом — «Київський міський заклад штучних мінеральних вод».

На жаль, з часом імпортне «Боржомі» перетягло на себе всю увагу, і штучні мінеральні води стали малоцікавими. Втім, приємно пам’ятати, що колись, гуляючи парком, можна було втамувати спрагу пляшечкою «зельтерської, віші, содової, лимонад-газе, фруктової, чи лікувальної», чи навіть «газованим молоком».. А ще була — увага! — опція доставки додому.

Читай також: «ТОП 5 романів про міста України»

Хрещатик та околиці: кава (знову) та перепічка

Як ми згадували вище, раніше у центрі Хрещатика у «Трубі» можна було випити подвійну половинку. На не тільки. Мережева кав’ярня «Франсуа» знаходилася на сучасній Хмельницького, 4. Вже 43 роки поспіль рівно навпроти знаходиться найстаріший легендарніший київський фастфуд — «Київська перепічка». 

Київський стрітфуд

«Перепічка» з’явилася на Хмельницького, 3 ще у лютому 1981 року. Більш ніж 40 років тут перед маленьким віконечком щодня вишукується черга з киян та туристів, які хочуть скуштувати легендарну сосиску у тісті.  У чому секрет? Працівники «Перепічки» кажуть, що у майстерності та любові. Сьогодні ти можеш натрапити на «перепічки» в інших районах, але автентична тільки одна — біля Театральної. 

@misha_katsurin

Скільки разів куштували найстаріший стріт-фуд Києва?) #їжакиєва #перепічка #кацурін

♬ оригінальний звук – Міша Кацурін

Київська котлетка

Після перепічки одним оком зазирнемо на Бесарабку, найстаріший та найдорожчий київський ринок, та перейдемо на інший бік — полірнути перепічку ще однією легендарною стравою, котлеткою по-київськи. Її прообразом була французька котлета «де-воляй», та кияни завжди готові внести власні корективи у закордонні рецепти. Відтак, у де-воляй всередині вершково-грибний соус, а у нас — топлене вершкове масло із зеленню. 

У світі наша Chicken Kyiv стала знаною завдяки киянам-емігрантам. Так, один з таких киян ще у 1930-ті частував нею своїх гостей ресторану «Яр» у Чикаго. А у 1946 наша котлета потрапила до The New York Times. 

Сьогодні котлету по-київськи можна скуштувати багато де. Нам подорозі замовити її в однойменному закладі на Бесарабці — обирай чи автентичну, чи новітню. Наприклад, з беконом та дор-блю.

Наша наступна зупинка — десерт на Золотих воротах.

Десертні Золоті: ті самі булочки й не тільки

На Золотих нас зустріне кіт Пантюша із запрошенням відвідати остерію «Пантагрюель», та після котлетки та перепічки ми туди не підемо. Підемо знайомитися з найдавнішою пекарнею міста — «Ярославою». 

Київські булочки

Харківський «Буфет»? Пфф, у Києві є власна тисяча смаків дитинства — від пиріжка з капустою до какао з плівочкою. Ярославу заснували ще у 1946 — і, здається, з того часу там нічого не змінилося (хіба що пані-продавчиня, та це не точно).  Наш рекомендасьон тут — булка з корицею, київський аналог сінабона. До речі, котлету по-київськи тут також можна скуштувати. А ще — перепочити у псевдолицарських інтер’єрах. 

Якщо трохи повернутися назад до метро, ми натрапимо на крамничку «Народний Дім Україна», де можна знайти вищезгадане Київське сухе варення. Та про нього — згодом (адже вигадали його на Подолі). Туди й рушаємо.

Креативна кухня Подолу: сухе варення та цибулеві котлети

Сподіваємося, тобі вдалося завчасно придбати сухе варення, щоб куштувати його під історію. А якщо на Ярвалу його не виявилося, спробуй пошукати у «Сільпо» у «Лавці традицій».

Київське сухе варення

Отже, кінець XVIII століття, Контрактова. Швейцарский кондитер на ім’я Бальї послизується на бруківці, ламає ногу і їде відновлювати сили на дачу свого друга-військового, у Київську Швейцарію (нині — Куренівка). Там він підглядає за нашими ґадзинями, які варять бросквину (нектарин), морельку (мілка абрикоса) та лимонку (жовта десертна груша): 

— А що це ви робите? 
— Що-що, так сухе варення ж! Ну, цукати…

За іншою версією, це наші дівчата-кондитери вчилися у Б, як-то доньки Балабуха. До речі, саме кондитерська родина Балабухів стала найбільшим постачальником сухого варення. Зрештою, сухе варення стало делікатесом, яке захопило весь континент від Швейцарії до Китаю. А кияни на ознаку великої любові вигадали для цукатів ще одну ласкаву назву — «балабушки». 

Сьогодні сухе варення можна купити в магазині, а взагалі воно є у будь-якої тітоньки-киянки. Якщо у твоєму під’їзді раптом солодко запахло варенням — знай, це панянка-сусідка робить КСВ. 

Якщо захочеш продовжити маршрут Подолом-Куренівою, зазирни на Кирилівську і на власні очі побач першу в Києві броварню — пивзавод Ріхерта. На жаль, сьогодні пиво там вже не виробляється, та ти можеш отримати його у подарунок від нас.

Сюрприз: святкуй день Києва з MAUDAU

З 24 по 26 травня замовляй на MAUDAU будь-що на суму від 1500 грн з кур’єрською доставкою по Києву та у подарунок отримуй ексклюзивне живе пиво від нашого маркету. Поспішай!

А поки повертаймося до маршруту.

Київський торт

Звісно ж, ми не можемо не згадати легендарний Київський торт, який створили на іншому боці синьої гілки, куди поки дістатися ще той квест — на Деміївці. Раптом ти не знав, кондитерська фабрика там існує ще з кінця XIX століття. Тоді вона називалася «Деміївська парова фабрика шоколаду і цукерок». 

Так ось, торт. За легендою, він виник як помилка — білкову масу забули сховати до холодильника. Наступного ранку начальник бісквітного цеху Костянтин Петренко разом з молодим кондитером Надією Чорногор вирішили приховати помилку та перемазали застиглі коржі масляним кремом, прикрасивши їх квітковим орнаментом. Автентичний торт робили з кеш’ю — кажуть, через те, що тоді нам їх надіслали з Індії в рамках партнерських відносин. 

Сьогодні той самий торт можеш придбати у будь-якому супермаркеті. Та якщо ти все ще на Подолі і цінуєш креативні рішення — завітай до «Завертайла» та скуштуй фісташкову версію.  

Київські котлети-2: Podil edition

І наостанок — їжа-легенда. Подільська котлета з цибулі. Її вигадали у голодні роки, коли хліба було мало, а м’яса ще менше. Фарш робили з цибулі, додавали туди змочену крайку хліба та трохи курятини «для запаху». Чи можна це сьогодні спробувати у якомусь закладі — сумніваємося. Та ти завжди можеш завітати на Житній за цибулею.

До речі, сьогодні Житній — не просто старий ринок, а крутий фуд-спот, над оновленням якого працює Євген Клопотенко. Тож радимо не ігнорувати події, які періодично там відбуваються. Ну і фермерські локальні продукти теж.

Бонус-трек для тих, хто на Лівому: легендарний фалафель «У Хасана» на Лісовій

Хасан з’явився у Києві ще у 90-ті, і спершу почав підкорювати жителів Шулявки незвичним тоді стрітфудом — фалафелем у батоні.  «Я готую фалафель у батоні, тому що на моїй батьківщині в Іраку немає лаваша, тільки хліб, що дуже схожий на батон». З часом Хасан перемістився на Лісову, до того самого величезного секонд-хенду.

Сьогодні він працює вже не біля сешки, а на арт-заводі платформа. Та фалафель такий самий смачний. Радимо! 

@queen_of_tasty

Приїдеш до Хасана? #київ #україна #фалафель #фалафельухасана #їжа #food #ukraine #foodreview #kyiv

♬ Funky Town – The Dance Queen Group

P.S. Як провести день Києва автентично

Популярним варіантом сезонного дозвілля у Києві були пікніки. Так, міщани з Хрещатика здавали в оренду садиби «під пікнік». Мешканці Подолу ж полюбляли сади над річкою Глибочицею — в районі Щекавиці та Кудрявцю. «Золота молодь» Липок обирала виїзди у Вишгород, Кинь-Грусть на Пріорці, поблизу Видубицького монастиря та Голосієва. 

І, звісно ж, ми не можемо не згадати «Шато-де-Флер» або, як ласкаво його називали кияни, «Шатішка» — міський парк на території сучасного стадіону «Динамо».  

Тож збирай свій пікнік-кошик та прямуй струнким прогулянковим кроком святкувати День Києва автентично — на Щекавиці, Голосієво чи у найближчому сквері. Головне — зберігай чистоту та не забудь усе прибрати. До слова, раніше ми розповідали, як влаштувати zero-waste пікнік без сміття.

Бажаємо класного свята!

175 записи

Про автора
Редакторка, авторка. Перекладаю зі складної на людську. Тестую на собі свідомі тренди, п'ю смачне вино, пізнаю нове та ділюся найцікавішим у статтях M Journal
статті
Схожі записи
Свідомі тренди

Найдивніші футбольні забобони

8 Хв
Розповідаємо про найкумедніші футбольні забобони
Свідомі тренди

Екозвичка: як купувати етично

6 Хв
Розповідаємо, як зробити свій шопінг свідомим
Свідомі тренди

Чому в міленіалів усе сіре

6 Хв
Розбираємося, чому міленіали люблять сірий колір у дизайні та не тільки. Ні в кого сірі інтер’єри не були настільки популярні, як у…
Розсилка з корисними лайфгаками
та важливими штуками

Обираємо найцікавіше та відправляємо листа раз на місяць

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×
Свідомі тренди

Як українське стало трендом