Як купують канадці

Розповідаємо про шопінг-звички канадців та лайфгаки, завдяки яким вони заощаджують час і гроші.

M Journal поспілкувався про шопінг у Канаді з Ілоною та Дашею — українками, які через повномасштабне вторгнення росії в Україну переїхали до Канади. Вони розповіли, як і де купують канадці, як вони заощаджують, а на що люблять витрачати кошти.

Дівчата живуть у сусідніх провінціях — Онтаріо та Манітобі. Канадські провінції досить автономні — як штати в США — тому життя в них дещо відрізняється.

Як купують канадці

Ілона: У Канаді люблять купувати одразу багато, великими упаковками й по знижках.

Тут заведено шопитися великими партіями на тиждень-два наперед. Річ у тім, що маленьких магазинів поруч із домом, де завжди можна щось докупити, немає. Магазин, зазвичай, один великий на весь район і до нього пішки не дійдеш. Тому за продуктами їдуть на машині, раз на кілька тижнів і беруть одразу багато всього — це економить час та гроші.

Ми, наприклад, їздимо раз на два тижні та забиваємо покупками цілий багажник. Набираємо візок із горою. Завжди виходить на приблизно $300 (канадських).

Даша: У Канаді немає так багато магазинів, як в Україні. Наприклад, у моєму ЖК біля під’їзду був один супермаркет, навпроти через дорогу другий, а трішки пройтись — третій. Тут за продуктами обовʼязково треба їхати кудись.

Хоч я живу сама, але теж підхопила звичку закуповуватися раз на тиждень. Я постійно працюю, тому не маю часу ходити в магазин щодня.

Раніше я ніколи не робила закупи наперед, але тепер мені здається, що це круто — планувати покупки. Ти простежуєш, що тобі подобається їсти, а що ні, фіксуєш бюджет, не береш зайвого під час імпульсивного шопінгу.

Де купують канадці

Ілона: Найпопулярніші магазини — ті, де можна вигідно закупитися гуртом (оптом): Costco, Real Canadian Superstore та американський Walmart. Останній менш популярний, ніж перші два. У Superstore та Costco гарні акції і знижки, а на кожен чек $300+ дають подарунок. Наприклад, минулого разу ми отримали цілого індика.

Даша: У нашій провінції найпопулярніший Walmart, потім No Friils та Superstore. Є ще магазин для гуртового (оптового) шопінгу Costco — у нього не походиш кожен день, тому доводиться продумувати покупки наперед. Туди їздять на авто та беруть із собою купу власних пакетів. У цю мережу треба купувати membership (членство) та щомісячно платити за нього. 

Люди з машинами (їх тут більшість) можуть їздити за товарами в різні місця. Наприклад, моя сусідка купує корм для кота у Walmart, продукти для себе — у No Frills, а фрукти — у китайських магазинах, бо в них зазвичай дешевше і все свіже. Якщо люди мають поряд із домом китайські магазини, то намагаються все брати там.

Я стараюсь ходити в магазини, де можна купити багато всього одразу. Наприклад, Dollarama — там дешеві ціни на засоби особистої гігієни, побутову хімію, є деяка їжа.

Супермаркети чи фермери

Ілона: Шопінг — це 99 % великі супермаркети. Стандартна поїздка за їжею — це супермаркет. Ринки фермерські є, але ціни там вищі. Загалом ринок більше як диковинка. Його ще треба пошукати.

Найпопулярніші місця, де купують одяг — аутлети. Знову таки, бо знижки й розпродажі. Winners та Marshalls — це популярні магазини, де можна взяти фірмовий одяг з уцінкою.

Даша: ТРЦ тут майже немає — хіба що один-два на все місто. Тут більше поширені моли — одноповерхові торгові центри зі стоянкою у центрі. Це ніби окремі магазини, але побудовані поряд.

Фермерські продукти — це для багатих. Вони гарної якості, але відчутно дорожчі. А ще треба знайти, де їх купувати, і спеціально їхати туди.

Якщо чесно, тут мало людей переймаються якістю свого харчування. Як правило канадці, що тут народилися і виросли, «живуть» на магазинних продуктах із народження. Усе канадське, як правило, містить дуже багато цукру. Через це легко зіпсувати здоров’я і набрати зайві кг. Тому в багатьох людей тут проблеми з інсулінорезистентністю, діабетом і ожирінням.

У продуктах завжди потрібно читати склад. Наприклад, у нас борошно це 100 % борошно, а в Канаді може бути 60 % борошно, а все інше — мікс.

Правильно харчуватися намагаються азійці та мігранти із центральної Європи. Вони стараються готувати так, як вдома, але виходить не дуже: продукти на смак не такі або потрібних немає.

До речі, якщо мені хочеться солодкого, я шукаю «українські» магазини й купую щось смачненьке звідти.

Офлайн vs онлайн-шопінг

Ілона: Коронавірус я тут не застала. Обмежень немає ніяких уже майже рік, але місцеві кажуть, що Амазон та доставка продуктів за цей період озолотились.

Даша: Шопінг в Україні був значно простіший в усіх планах. Я купувала все онлайн. Тут це дорожче. Плюс, доставка зазвичай платна.

Читайте також:  «Як купують американці»

Як заощаджують у Канаді

Даша: На шопінг і на країну в цілому дуже вплинула пандемія. Це одна з держав, що економічно, морально й ресурсно досі від неї не «оклигала». Усі — і канадці, й емігранти — кажуть, що до ковіду тут було набагато краще.

Що змінилося? Тепер люди закупаються наперед, стараються мати запаси їжі. Змінилися і фінансові звички канадців — вони всі зводяться до економії. Багато людей почали заощаджувати на їжі, обмежують себе в чомусь, бо все сильно подорожчало.

Дешевші аналоги

Даша: Люди часто економлять саме на їжі, по суті, жертвуючи своїм здоров’ям. Економлять тим, що беруть дешевші продукти. Тут, як правило, чим дешевше, тим гірше за якістю — хімозне, некорисне, штучне. Наприклад, канадці купують не лосось, а білу рибу, бо вона дешевша, або консервовану рибу, бо вона довше зберігаються. Цікаво, що місцеві жителі почали більше пити алкоголю та їсти солодощів.

Після переїзду в Канаду я дуже заощаджую на харчуванні й через це воно гірше, ніж те, яке в мене було в Україні. Те, що я могла дозволити собі вдома, тут надто дорого. Навіть для канадців, які добре заробляють, лосось — це щось досить luxury.

Канадці намагаються готувати вдома та менше брати тейкаутів (їжу на виніс), бо це дорого.

Знижки та розпродажі

Ілона: Канадці люблять знижки, прямо дуже. Знижка або акція — це привід, щоб у магазині товклася купа народу.

Даша: У Канаді вигідно купувати продукти тільки коли є знижки, бо тут немає поняття сезонного/не сезонного й так далі. Одягу це не стосується: взимку літні речі коштують дешевше й навпаки. Тому канадці відкладають важливі та великі покупки в очікуванні знижок. Вони, переважно, приурочені до свят — Дня подяки, Різдва.

Готуватися до них починають дуже завчасно: наприклад, штуки та знижки до Хелловіну починаються в магазинах ще влітку. Напередодні свят у магазинах багато вигідних пропозицій, тож люди роблять великі закупи не лише святкових товарів.

У Канаді свято — це його очікування. Подарунки на Різдво купують на Black Friday та навіть раніше. А 26 грудня вже знімають декорації та позбуваються святкового настрою. До слова, напередодні Чорної п’ятниці канадці завчасно планують список потрібних покупок.

Місцеве чи імпортне

Ілона: За моїми спостереженнями канадці надають перевагу канадським продуктам. Я особисто теж.

Даша: Канадських брендів мало. Вони дешевші, ніж імпортні, а якість у них або така ж, або трохи гірша. Наприклад, канадські вина точно дешевші італійських чи французьких, але вони не якісніші й навіть не рівні, хоча й не найгірші.

До речі, по провінції Онтаріо є тільки одна алкогольна мережа магазинів. Якщо треба алкоголь, то придбати його можна тільки там.

Щодо продуктів, то я знаю лише один канадський бренд, що продає штуки типу арахіс, печиво. Воно якісне, прикольне, дешевше, ніж імпортне. Але я знаю тільки один цей бренд. У Канаді проблеми з різномаїттям власного виробництва. Вони зроблять щось одне — і все, вистачить. Так само навіть з sim-картами — є лише два-три оператори на провінцію.

Усі інші продукти — імпортні, адже в Канаді нічого свого майже не росте. Принаймні такого, що мало б смак, а не було «пластиковим».

Порівняння цін

Даша: Треба орієнтуватися цінами в різних магазинах та знати, де вигідніше взяти потрібні штуки. Є дешевші, є дорожчі, типу як у нас АТБ і Сільпо.

Коли я тільки приїхала, то жила в Мідтауні в Торонто. Там біля мене був тільки дорогий магазин, але я тоді не знала, що можна купувати дешевше і є сенс кудись їздити за покупками.

Канадці користуються додатками, де можна порівнювати ціни на одні й ті ж товари в різних магазинах. Проте не всі із цим «запарюються».

Можна прийти до продавця і показати йому, що в іншому магазині на цей же товар ціна дешевша — і в деяких місцях тобі продадуть його за нижчою ціною. Маркетам вигідніше, щоб ти купив у них, хай навіть за нижчу суму, ніж на ціннику.

Спонтанні акції

Даша: Є додатки, у яких приходять сповіщення про спеціальні пропозиції з різних магазинів. Ними, як правило, користуються люди, у яких є авто й час, щоб з’їздити в конкретний магазин. Або багатодітні сім’ї, для яких важливо робити великі гуртові закупи.

Багатодітних сімей тут вистачає. Це досить помітно корелюється з національністю. Наприклад, канадці менш схильні заводити багато дітей, а філіппінці та латиноамериканці, як правило, мають троє і більше малюків у родині.

Також популярні газетки, де пишуть про розпродажі і знижки на продукти. Канадці користуються ними або слідкують за промоакціями через мобільні додатки супермаркетів.

Ще є популярні додатки доставки їжі, де ти замовляєш усі інгредієнти для якоїсь страви. Це ідеально для тих, хто не вміє готувати або не хоче над цим заморочуватися. У комплекті йде гайд, як готувати страву. У більшості таких додатків перший місяць використання безплатний — тож багато людей користуються цим.

Фудбанки

Даша: У Канаді також є фудбанки — благодійні організації, які збирають їжу від виробників продуктів, закладів харчування, торгових мереж і приватних осіб, та передають тим, хто її потребує.

Вони відкриті для всіх. Туди ходять не тільки безхатченки чи малозабезпечені люди. Ними може користуватися будь-хто, хто хоче заощадити — наприклад, багатодітні сім’ї, або люди як я, які живуть від пейчека до пейчека (від зарплати до зарплати). Кожен може піти в будь-який фудбанк, хоч у декілька за раз, якщо ти відчуваєш, що маєш у цьому потребу. Ніхто не буде тебе перевіряти чи просити якісь документи.

Усі фудбанки різні: десь гірша якість, десь краща, різний асортимент, залежно від району міста. Тобто є варіанти. Голодним не зостанешся.

Етичний шопінг у Канаді

Ілона: Щодо екологічності та свідомості. Наприклад, аутлети, про які я говорила раніше, не видають пластикові пакети. А ще тут популярні donation центри. По факту це секонд-хенди, повторне споживання.

Не буду стверджувати, що шопінг якийсь супер екологічний порівняно з Європою, де в деяких країнах пластиковий пакет або стаканчик взагалі не зустрінеш.

Сортування сміття теж відстає. Не зрівняти з Південною Кореєю, де стоять камери на смітнику і фіксують, якщо ти, не дай Боже, не туди кинув пляшку.

Тут інакше піклуються про довкілля. Дикі тварини захищені законом, парковки в парках платні. Великі штрафи за шкоду чи годування диких тварин. Бо нагодуєш чимось не тим, або навчиш їсти з рук — і тварина постраждає.

Або погодуєш єнота, а приманиш ведмедя. Ведмедя доведеться вбити, якщо він до людей повадиться ходити. Гуси — то взагалі особлива каста, якій дозволено все. Гуся та його гніздо зачепити — небезпечно для себе ж. Риболовля теж із дозволом і обмеженнями. Навіть гриби збирати в провінційних парках не можна, бо це їжа тварин. А люди — по гриби в супермаркет.

Даша: Люди тут, грубо кажучи, діляться на два типи: дуже свідомих та екофрендлі або на прихильників суперспоживацтва, які люблять все пластикове і одноразове. У плані турботи про екологію, мені здається, деякі європейські країни справляються із цим краще.

Багато канадців давно користуються своїми пакетами та шоперами для продуктів. Однак особливо популярним це стало після того, як пакети почали продавати в магазинах за гроші. Це не стільки екотренд, скільки шлях заощадити.

Зараз усі мережі відмовляються від пакетів, навіть паперових. У тому числі той алкомаркет, про який я згадувала. Раніше вони мали паперові торбинки, щоб у них загортати алкоголь, якщо ти хочеш пити його десь із друзями в парку. Тепер продавати будуть лише подарункові пакети — але вони дорогі, тому щоразу їх не братимеш.

Мені здається, що через високі ціни люди не купують зайве — і це навіть добре. Зрозуміло, що все ще є ті, хто накуповують непотребу на знижках, але їх небагато.

Одяг тут якісніший, ніж у Європі. Тому інколи можна заплатити більше, але ці речі служитимуть довше. Багато брендів роблять речі повністю або частково з перероблених матеріалів. Також тут є класні секонд-хенди з брендовим одягом. Наприклад, у мене звідти сукня Armani за 12 доларів та кросівки від Fila, які носилися до мене один раз.

Тут люди не звикли багато витрачати на одяг. Багатьом байдуже, у що вони одягнені.

На що люблять витрачати канадці

Даша: Як правило, тут заощаджують на шопінгу, але люблять витрачати гроші на відпочинок. Наприклад, на фестивалях. Окрім розваг та музики там виставляють свої товари багато місцевих маленьких бізнесів — прикраси, мед, картини тощо.

Канадці патріотичні, люблять підтримувати все локальне, тому залюбки купують речі, що їм подобаються. Якщо на фестивалі багато цікавої їжі — наприклад, з різних культур — вони точно не пошкодують коштів, щоб спробувати якомога більше цікавого.

Наостанок

Канадці досить майстерні у плануванні покупок: відкладають важливі та дорогі, в очікуванні великих знижок і розпродажів, а побутовий шопінг намагаються робити не імпульсивним та раціональним, складаючи списки продуктів на тиждень-два наперед. 

Багато з них намагаються заощаджувати на важливих штуках, щоб залишити кошти на найважливіші — наприклад, відпочинок та емоції.