Розповідаємо, що таке презентеїзм, чому вимірювати продуктивність роботи кількістю годин неправильно та навіть шкідливо.
У цій статті:
Часи Covid-19 спричинили революцію в організації праці. Коли пандемія змусила компанії закрити офіси, то люди в усьому світі здивовано з’ясували, що насправді багато роботи можна виконувати віддалено.
Люди переосмислили свій підхід до кар’єри та цінностей, а також позбулися деяких застарілих традицій, які гальмують робочий процес. Скоротилася кількість загальних зустрічей та їхня тривалість, кількагодинні наради перетворилися на короткі та ефективні Zoom-коли, а колишнє «зайди до мене на 15 хвилин» тепер поміщається в один e-mail.
У новому світі багато працівників отримали те, що хотіли від своїх роботодавців: гнучкий графік, віддалену роботу та, навіть, скорочені робочі тижні. Однак, попри всі ці зміни, одна токсична особливість корпоративної культури залишилася на місці — ми говоримо про презентеїзм.
Що таке презентеїзм
Презентеїзм — це практика співробітників працювати більшу кількість годин, ніж триває їхня зміна, виходити на роботу хворими, не брати вихідні, відпустки, жертвувати перервами, залишатися на зв’язку цілодобово. Навіть коли працівник втомлений чи не може працювати ефективно через певні обставини, він усе одно продовжує працювати.
На жаль, це поширений елемент корпоративної культури багатьох компаній, особливо у фінансовій, юридичній, консалтинговій сфері, маркетингу та tech-секторі.
Попри те, що корпоративна культура радикально змінилася, презентеїзм не просто лишився на своєму місці, а в деяких проявах навіть погіршився. Це стосується не стільки додаткових годин роботи, скільки постійної онлайн-доступності. Менеджери очікують, що ввечері, у вихідні та у відпустці ви все одно маєте поруч телефон і можете приділити час вирішенню невеликих, але термінових робочих питань. У результаті це призводить до перепрацювань, перевтоми і вигорання на роботі.
Як віддалена робота додала нам робочих годин
На посилення презентеїзму вплинуло три фактори:
1. Страх втратити роботу.
Пандемія та війна сколихнули ринок праці й багато людей, чия робота вимагала фізичної присутності, втратили дохід. Це зачепило безліч різних сфер: туризм, розваги, бʼюті-індустрія тощо.
Через це навіть та частина населення, яка зберегла свою роботу та перейшла у віддалений режим, відчувала тривогу. Тож хвилюючись, як би не втратити роботу, люди старалися показати себе як відданих працівників. Часто саме через додаткові робочі години та постійну присутність онлайн.
2. Відсутність кордонів між роботою та особистим життям.
«Без чіткого фізичного розподілу між роботою та домом людям може бути важко перемикнутися та встановити чіткі межі», — каже Пітер Браун, який очолює практику «Люди та організації» у PwC. «Це відсутність розділення призводила до збільшення робочих годин, більшого психологічного навантаження, що сприяло розвитку презентеїзму».
Як це виглядало на практиці: працівники під час віддаленого робочого дня між задачами та зустрічами відволікалися на домашні справи: поспілкуватися з близькими, приготувати обід. Через те, що протягом робочих годин люди знаходили час на домашні справи, то в неробочий час розв’язувати робоче питання не здавалося проблемою. Межі стиралися. Так поступово прокидатися і одразу перевіряти пошту й засинати з робочим ноутбуком у ліжку стало нормою.
3. Почуття провини та відчуття неефективності.
В той час, як протягом віддаленої роботи ми насолоджувалися часом із близькими, можливістю зробити легку розминку чи розвісити прання під час перерви, у нас розвивалося відчуття провини.
@_thehoppers_ Couldnt pay me to go into an office again #wfhmom #workfromhomelife #pajamasallday #workfromhomemom
♬ Better Off Alone – Alice DJ
Цей самий час не витрачався б ефективніше, якби це була робота в офісі: співробітники спілкувалися б між собою, виходили на обід та на каву, відвідували зустрічі витрачаючи час на дорогу між ними.
Проте це все одно призвело до того, що з власних переконань ми стали працювати більшу кількість годин.
Читай також нашу статтю про те, як керувати не часом, а увагою, щоб встигати більше.
Як віднайти work-life balance
У 2021–2022 роках більшість компаній відкрили офіси знову. Деякі лишили можливість обирати режим роботи: віддалено, в офісі чи гібридний (кілька днів на тиждень працювати вдома, кілька на робочому місці).
Опитування McKinsey & Company показало, що 58 % респондентів зараз працюють із дому принаймні один раз на тиждень, а 35 % мають можливість працювати з дому п’ять днів на тиждень.
Завдяки поверненню в офіси, презентеїзм трохи зменшився протягом останніх двох років. По-перше, повернулося фізичне розмежування робочого та особистого простору. По-друге, люди стали витрачати час на дорогу до роботи та назад, тож бажання витрачати додатково до цього час на роботу зменшилося.
Але дослідження Інституту кадрового управління та розвитку (CIPD) показали, що хоч люди стали менше перепрацьовувати щодня, але все одно практикують використання вихідних та відпусток для роботи.
Презентеїзм впливає не лише на працівників, але й на роботодавців: виснажені люди не можуть працювати ефективно та частіше вигоряють.
Розв’язувати проблему презентеїзму мають почати роботодавці. У першу чергу, потрібно перестати заохочувати співробітників працювати овертайм та бути завжди онлайн. Важливо контролювати, аби команда використовувала дні відпустки та брала лікарняні.
@loewhaley Toodaloo from Donna Sue 💗 #coworkers #boundaries #wfh #relatable #support #toodaloo
♬ original sound – Laura
Ефективний працівник — це не той, хто живе на роботі. Це той, хто достатньо відпочиває, щоби бути ефективним під час роботи й показувати кращий результат.