Зібрали найцікавіше про популярні породи. Дізнавайся про найбільших, найдорожчих, пухнастих та гіпоалергенних котів.
Table of Contents
Якщо в тебе ще немає котика, обов’язково прочитай цю статтю, щоб дізнатися про найпопулярніші породи. Розповімо, які підходять для квартири, який мають характер й особливості догляду. Зокрема, тут ти знайдеш відповідь, яка порода котів не нашкодить здоров’ю тих, у кого алергія на шерсть. І хто зна, раптом і собі захочеш чотирилапого друга.
Ну, а якщо вже маєш муркотуна, просто прочитай про гарні породи котів. 😉 Адже ці дивовижні створіння уміють заволодіти людським серцем навіть на відстані й міцно тримають у своїх пухнастих лапках увесь світ.
Найпопулярніші породи котів

Можливо, колись визначали, яка порода котів є найпопулярнішою, опитуваннями власників або за результатами виставок, ми точно не знаємо. Але зараз маємо більш об’єктивний критерій, щоб дізнатися — запити в інтернеті. Згідно з даними ШІ останнім часом картина цікавості про найпопулярніші породи котів виглядає так:
- шотландська — 790 тисяч запитів на місяць;
- мейн-кун — 680 тисяч;
- британська короткошерста — близько 500 тисяч;
- бенгальська — 285 тисяч;
- сіамська — трошки менш як 250 тисяч.
І це лише найбільш популярні породи котів з усього розмаїття котячого народонаселення планети. Воно, за різними, даними складає від 45 до більш як 100 порід.
Ще 25 років назад на слуху були переважно сіамські та сибірські. А про те, які є породи котів ще, найчастіше замислювались, коли у когось із друзів з’являвся вусатий улюбленець. Епоха інформаційного буму та суцільної глобалізації зробила доступними безліч матеріалів про улюблених пухнастиків. Назвати найкращі породи котів стає майже нереальним, адже фото й назви лише перший крок у виборі вусатика, який заполонить серце.
Великі породи котів

Тим, хто любить великих котиків, буде цікаво дізнатися, що найважчим з них був гладенький Хіммі з Австралії. Він важив 21,3 кг, що зареєструвала у 1986 році Книга рекордів Гіннеса. На жаль, котик прожив лише 10 років, адже надмірна вага нікому не йде на користь. До речі, з того часу подібні рекорди не фіксують, щоб не спонукати власників навмисно перегодовувати тварин. На щастя сьогодні, щоб мати дійсно гігантського котика, треба лише вибрати відповідну породу.
Мейн-кун

Мейн-куни вважаються найбільшою породою. Самці можуть досягати 10 кілограмів, самиці 5–6. У цих котячих дуже густа, шовковиста шерсть, яка може мати будь-яке забарвлення, милі трикутні вушка з китицями, високий інтелект. Декому вираз «обличчя» цих котиків та киць здається зверхнім та суворим, але то оманливе враження, адже вони дуже лагідні та віддані створіння. Якщо бажаєш завести мейн-куна, мусиш знати, що ця порода не з лежнів, потребує простору та фізичних навантажень, полюбляє компанію. Уваги потребує й харчування цих «крихіток»: для них існує навіть спеціальний корм.
Норвезька лісова

Серед порід великих котів поширені також норвезькі лісові. Це назва така, а тварини насправді домашні, хоча вони й можуть досягати 9–10 кілограмів. Норвезькі лісові мають напівдовге шовковисте хутро з густим підшерстям, великі лапи, пухнастий хвіст. Забарвлення у них зазвичай таке саме, як у різних домашніх дворових котиків. Зустрічаються білі, сірі, руді, плямисті, тобто нічого екзотичного. Ті, хто вирішать жити разом з котиком чи кицею цієї породи, мають знати, що вони дружелюбні та лагідні, можуть бути гарними компаньонами. Їх навіть можна вигулювати на повідку, брати з собою у похід. До речі, довгі прогулянки в лісі — це найкраще, що володар може запропонувати норвезькій лісовій. А ще обов’язковий додатковий догляд за хутром та повноцінний м’ясний раціон.
Існують й інші великі породи котів: американський та курильский бобтейл, турецький ван тощо.
ТОП-3 найдорожчих порід котів
Кожному власнику здається, що його киця чи котик — найгарніше та найдорожче створіння. Бо для серця так і є. Але існують гарні породи котів, які реально коштують дуже дорого.
Ашер

Вартість кошенят породи ашер — 125 000 USD. На любителя у прямому сенсі, адже це дуже рідкісна порода, яка є результатом схрещення азійського леопардового кота та сервала, дикого хижого африканського кота. Дуже красиві та дуже примхливі створіння. Годувати їх треба сирим м’ясом, а тримати краще на території заміського маєтку, де вони зможуть вести достатньо вільний та активний спосіб життя. Кажуть, ашери ласкаві й дуже розумні, але більшість людей бачили їх тільки на картинках.
Савана

Порода кішок савана — теж помісь сервала, але зі звичайним домашнім котом. Вартість кошеняти цієї породи може сягати 50 000 USD. Поціновувачі кажуть, що дорогі, але є за що. Це дивовижно красиві та граціозні створіння зі струнким тілом, довгою шиєю та ногами, невеличким хвостиком з чорними кільцями та кінчиком. Коротка щільна шерсть савани світлого кольору із темними плямками різних відтінків та розміру. Представники цієї породи котів дуже сильні та міцні, полюбляють стрибати та лазити по верхах, тому їм потрібно багато місця та дозвіл видиратися на шафи, двері, верхні полиці тощо. Кажуть, що характер у саван більше собачий, ніж котячий. Хто має змогу придбати такого чотирилапого друга, отримає два в одному. А ще доведеться вкладатися в харчування преміумкласу.
Бенгальська порода

Наступними у рейтингу найдорожчих є бенгальські коти, що не заважає їм входити в п’ятірку найпопулярніших. Ці чистопородні мінілеопарди коштують приблизно 25 000 USD. Вони мають коротку плямисту або мармурову шовковисту шубку й дуже виразні хижуваті очі. Попри це бенгали дуже лагідні та ніжні створіння, а також цікаві та грайливі. Неодмінно знайдуть спільну мову з іншими домашніми тваринами та дітлахами. Власники цих котиків мають ретельно слідкувати за харчуванням улюбленців та підбирати лікувальні корми, адже ця порода має схильність до ожиріння й проблем із серцево-судинною системою.
Породи пухнастих котів
Дехто вважає, що найбільш популярні породи котів пухнасті. І в якісь мірі це правда. От тільки довжина хутра може разюче відрізнятись. Отже, розглянемо які є породи котів за пухнастістю, а саме:
- короткошесті;
- середньошерсті;
- довгошерсті.
Орієнтальна порода

Серед пухнастих порід з короткою шерстю варто найперш згадати орієнтальну ще й тому, що вона має безліч видів та варіантів забарвлення. Безперечна окраса породи — дивовижні вуха. Однозначний плюс орієнталів в практичній площині — мінімальні наслідки линьки. А що стосується спілкування, то тут їм немає рівних. Ці створіння люблять обирати собі головну людину в родині й вимагати від неї постійної уваги. Ще одна мила рисочка характеру — вони дуже говіркі, а голос мають сильний та гучний. Тож, якщо любиш тишу й покій, то орієнтал навряд тобі підійде. Але це дуже міцні тварини, не мають спадкових захворювань, можуть жити до 18 років.
Тайська порода

Ще один представник короткошерстих пухнастиків — тайська порода кішок. Це на вигляд, як сіамська, тільки спокійніше, дружелюбніше, контактніше, добріше. Якщо за сіамською ходитимеш ти, шукаючи її схильності, то тайська, навпаки, не відпустить далеко від себе, прийматиме активну участь у всіх твоїх справах. Але й з тваринами вона дружитиме, а з дітьми гратиметься. Поціновувачі породи запевняють, що з цими котиками та кицями немає жодних проблем: лоток на відмінно вже у маленьких кошенят, харчування звичайне, без особливих витребеньок (але без дешевих кормів), линьки мінімум. Словом, ідеальна порода для квартири.
Шотландська висловуха

Шотландська висловуха порода або скоттіш-фолд має надзвичайно густе плюшеве хутро середньої довжини. Варіантів забарвлення безліч, а головна окраса породи — смішні вушка, що звисають. Вважається, що саме шотландці найбільше підходять для родини з дітьми, адже вони дуже терплячі, не надто активні, розумні. Але власникам цього дива доводиться допомагати тваринці у догляді за хутром та стежити за виведенням грудок шерсті зі стравоходу улюбленця. Втім, це актуально для всіх пухнастих порід.
Британська порода

Британська порода дуже схожа на попередню, але лише для тих, хто не надто розбирається. Насправді британці більші за розмірами та вагою, характер мають капризніший, аж до того, що можуть влаштувати війну з іншими тваринами у квартирі, не йдуть на руки, ховаються від дітей та гостей. Шерсть у цих гордеців густа, плюшева різноманітного забарвлення. Найпопулярніші — сірі британські котики, неймовірно прекрасно виглядають представники породи кольору золота шиншила, бувають і білі. Власники мають ретельно стежити за харчуванням улюбленців та постійно дбати про їхнє здоров’я, щоб своєчасно виявити ознаки ожиріння, проблеми з сечовими шляхами та зором тваринок.
Регдол

Серед довгошерстих порід найпопулярніша у світі — регдол. З фотографій дивляться найкрасивіші створіння з великими блакитними очима, щільним, довгим шовковистим хутром різноманітного забарвлення й довгим пухнастим хвостиком. Характерна ознака породи (так звані шапочка та окуляри) — темні плями на голові та вушках. Деякі котики можуть досягати 9 кг, а киці 6. Це ідеальний вибір для тих, хто любить розмірене та спокійне життя, адже редголи не надто енергійні, навіть тихі. Вони ідеально підходять для квартири, дружні з іншими тваринами, добрі з дітьми. Власники мають уважно стежити за харчуванням та станом ротової порожнини улюбленців, адже вони схильні до зайвої ваги, проблем із серцем, захворювань зубів та ясен.
Лисі та гіпоалергенні породи котів

Перш за все треба розуміти, що саме викликає алергічні реакції. Можливо ти здивуєшся, але це не шерсть. Точніше, не тільки вона, а специфічний котячий білок, який присутній перш за все у слині тварин. Це він викликає чхання, кашель, закладення носа. Чи існують коти, у яких немає цього подразника? Ні. То що ж робити тим, хто не може жити без котиків, але і з ними теж не може? Обрати гіпоалергенні породи котів, наприклад:
- девон-рекса;
- канадського сфінкса;
- українського левкоя.
Девон-рекс

Девон-рекси — це створіння з великими вушками та уважними очима. Шерсть вони мають дуже коротку й трошки кучеряву, майже не линяють. Вони завжди здаються ніби трошки настороженими й недовірливими. Це частково правда — до чужинців вони так і ставляться. А от господарям віддані безмежно. А ще вони дуже уважні та допитливі, тому їх можна навчати різноманітних трюків, як собак. Знавці породи стверджують, що це ідеальний варіант для багатодітної галасливої родини, у якій є ще й інші тварини, крім девон-рекса. Не засумує ніхто. Застереження: порода схильна до грибкових захворювань та проблем з вухами. Але хіба це важливо у порівнянні із радістю, що подарують ці красунчики.
Канадський сфінкс

Канадський сфінкс — порода лисих котів. Це елегантні стрункі створіння із приємною на дотик зморшкуватою шкірою. Великі вуха та очі роблять їх схожими на інопланетян. Кожен, хто одного разу торкнувся такого котика чи киці, стає прихильником породи назавжди. Немає більш ласкавих, спокійних, слухняних котячих. Вони люблять усіх і одразу, не вередують, добре сприймають навіть найменших дітлахів, легко уживаються з іншими тваринами. Але власники мають постійно стежити за станом шкіри улюбленця, адже вони схильні до грибкових захворювань, екзем, висипань. Важливо захищати шкіру цих котиків від сонячних опіків та переохолодження. Харчування — спеціальний корм для сфінксів.
Український левкой

Чи існують українські породи котів? З гордістю відповідаємо: так. Український левкой — це відносно нова порода, яка зареєстрована у 2004 році нашою співвітчизницею. Характерні ознаки — відсутність шерсті та висловухість. Левкої — ідеальний варіант для квартири, адже вони геть невимогливі й дуже чистоплотні. Ці створіння ласкаві й грайливі, але будова їхніх тендітних лап така, що їм не можна дозволяти вилазити на височінь, щоб під час стрибків не пошкодилися кістки. Як й усі безшерсті котики, левкої потребують утеплення в холодну пору року.
Насправді визначати найкращі породи котів, їхні переваги й недоліки — марна справа, адже комусь подобається манчкін з короткими лапками, а комусь коротколапі коти здаються дивними. Кожна тваринка чудова по-своєму, має свій характер, який може геть не відповідати стандартним уявленням. Можливо, якийсь найменший безпородний пухнастик з притулку для бездомних тварин стане тобі найкращим другом на все своє котяче життя. Головне — створити улюбленцю найкращі умови, стежити за його здоров’ям, стерилізувати тварин, які не мають племінної цінності, ніколи не кидати їх напризволяще.