Self-partnered: як бути собі партнером

Що означає «бути собі партнером» та як «selfpartnering» впливає на життя – відповідаємо у статті. 

Якщо тобі здається, що тренд на самостійне життя без пошуку пари щороку стає більш популярним, то тобі не здається. Популярність синглу Майлі Сайрус Flowers – один із найяскравіших прикладів, який підсвічує настрої покоління, що виросло на жуйках Love is та телесеріалі «Друзі». Гімн сильних та незалежних отримав стільки лайків у соцмережах та в серцях людей, що став своєрідною афірмацією. Під Flowers почали знімати відеоролики, тіктоки та пританцьовувати дорогою на роботу за кермом. Топові блогерки на 14 лютого замість класичного фото букета з хештегом  «День Валентина» заговорили про любов до себе. Це означає лише одне – всі хочуть жити в кайфі з собою. І для цього не обов’язково тестувати власну впевненість об інших.

Розуміти свої потреби та жити своє життя без додаткової пари взуття у прихожій – сценарій, який влаштовує багатьох людей. Та, на жаль, не всі такої думки. Іноді складно на пальцях пояснити мамі чи подругам бажання обирати себе, замість маратону «Хто перший заміж?». Але тепер у тебе є аргумент – «self partnership» та ця стаття, яку ти можеш показати потрібній цільовій аудиторії.

Що таке «self-partnering»

Якщо спробувати перекласти дослівно – це означає «бути у стосунках із собою». Це стан наповненості, гармонії та задоволення власним життям. Неможливо по-справжньому полюбити іншу людину, поки ти не полюбиш себе. 

Вперше публічно використала термін Емма Вотсон:  «Мені 30, я живу одна, у мене чудова робота, і я незаміжня: я – self-partnered».

Перед своїм тридцятиріччям Емма розповіла журналістам про те, як вона сприймає себе. Акторка не розуміла, чому деякі люди бентежаться через свій вік та сімейний стан. Однак з наближенням тридцятиріччя сама почала відчувати тривогу й пройшла довгий шлях до усвідомлення, що можна бути щасливою без пари. 

Тільки подумай, тисячі років половина людства створювала пари з метою просто вижити. Бо жінки фізично не могли забезпечити себе: вони не здобували освіту, не голосували та не працювали. Тому шлюб справді був єдиним шансом на умовно комфортне життя. Проте зараз все змінилося. Цей процес почався ще в дев’яностих – дух свободи та вседозволеності, можливість проявляти себе, обирати кого кохати та як оформлювати свої стосунки. Саме в той період «цивільні шлюби» стали мегапопулярними. А через тридцять років ми взагалі почали задумуватися про те, навіщо нам стосунки, чого ми хочемо від партнера, або якого партнера хочемо. Глобально суспільство вже майже готове до того, що велика частка людей може обрати життя соло.

Але бути собі партнером – зовсім не означає бути самотнім чи самотньою. Ти можеш ходити на побачення, запрошувати на побачення, знайомитися з іншими людьми, але не залежати від бажань інших та рухатися у своєму напрямку. 

Ба більше, здорові стосунки завжди починаються з любові до себе. Коли приймаєш себе з усіма своїми перевагами й потертостями та розумієш свою цінність, її легше сканувати іншим. Адже схоже притягується до схожого. Люди, що не розібралися з власною самооцінкою, можуть потрапити у пастку токсичних стосунків та застрягнути між поверхами чужого схвалення та власних потреб. 

Впевненій у собі особистості не потрібні пруфи від інших щодо своєї значущості. Тож не варто чекати, поки хтось направить світло прожектора на тебе і скаже, яка ти чудова чи чудовий. Шукай світло всередині себе та знайди конект зі своїм внутрішнім «я». Неприйняття себе призводить до токсичних партнерств, розлучень та незадоволення своїм життям.

Тренди, або як змінюються стосунки сьогодні

Ми живемо в історичні часи. Політичні зміни, пандемія, війна вплинули на життя кожного українця: на побут, кар’єру, відносини з рідними та друзями. І на романтичні стосунки звісно. Налагодження комунікації з партнерами, друзями та членами родини, ймовірно, є одним із найскладніших і найважливіших аспектів людського досвіду.

Змінюється світ – змінюється наше світосприйняття. Хтось прагне залишатися з собою наодинці, бо йому так комфортно. Інші практикують «стосунки без зобов’язань» і також кайфують від цього формату. Моя подруга просто обожнює ходити на побачення, знайомитися з новими людьми та розширювати коло спілкування. А я мрію про справжню «любов на все життя». Все це нормально. І, мабуть, найголовніший тренд у сучасних стосунках – приймати кожного таким, яким він є і хоче бути. 

У одному з випусків ютуб-шоу «Ебаут» блогерка Аліна Глазова дуже круто дала власне визначення: «Для мене стосунки – це коли я можу залишатися собою, рухатися по життю у своєму темпі, й людину поряд змінювати не прагну». А таке можливо – просто потрібно розібратися в собі, своїх цілях та не ставити іншу людину на якийсь особливий  п’єдестал. Важко буде тобі й партнеру. 

У 2022 році був весільний бум, але й розлучень та розставань було чимало. Блогери та взагалі публічні люди показують дуже гарний приклад свідомих розлучень – як можна розійтися й залишитися друзями. Пари звертаються по допомогу до психологів, розділяють порівну обов’язки без гендерних стереотипів «жінка – берегиня, чоловік – у пошуках мамонта». 

Спробуємо розібратися в усіх цих трендах, які вже стали новою реальністю у світі.

Дистанціювання

Не обов’язково жити разом та виносити один одному мозок, щоб бути щасливими. Тож цілком ймовірно, що світ побачить більше подружніх пар, які живуть окремо, — впевнена соціопсихологиня Поліна Аронсон.

Наприклад, акторка Джилліан Андерсон не живе зі партнером Пітером Морганом, автором серіалу «Корона». В інтерв’ю журналу The Sunday Times вона заявила, що це рішення допомагає їм зберігати гарні стосунки. 

I want to break free: свобода у стосунках

Той, хто «зрозумів життя» більше не хоче віддавати його шматок комусь іншому. Тож зараз шлюб – не причина відмовлятися від улюбленої роботи та власних бажань. Пари можуть відпочивати окремо та мати час наодинці без взаємних претензій. Це прямий шлях до щасливого та повноцінного життя. «Затискаючи» свою другу половину з усіх сторін, стосунки перетворюються на в’язницю. 

Спільна терапія – нова норма

За словами психолога доктора Вібке Неберіх, пари зараз готові дивитися у вічі своїм проблемам та розв’язувати їх. На жаль, в Україні люди досі неохоче звертаються до психологів, про що нам каже опитування Gradus research company.  46% опитаних людей ніколи не відвідували психолога чи психотерапевта, 7% звертатися до психолога і лише 1% регулярно ходить лікувати душу до професійного спеціаліста.

Зміна ролей

Хоча більша частина чоловіків в Україні все ще має патріархальні установки, все ж ми потроху рухаємось до справедливого розподілу обов’язків. Наприклад, Антон Чапай присвятив цьому цілу книжку «Тато в декреті». Він розповів, як знаходив баланс між «виносом мозку» та «відчуттям ніжності та тепла» під час виховання двох синів. 

Джастін Тімберлейк взагалі пішов у декрет, коли в нього народився син. Засновник фейсбук Марк Цукерберг пробув у декретній відпустці два місяці та дозволив усім співробітникам компанії брати оплачувану відпустку на чотири місяці. Якщо говорити про навичку готування, то згідно з американським дослідженням, відсоток чоловіків з вищою освітою, які вміють, принаймні, зварити спагеті з фрикадельками, зріс до 51,9%. Надія є, але над цим суспільству варто ще працювати. 

Екологічні розлучення та ко-батьківство

Розірвати шлюб без спалення мостів та видалення номерів з телефонної книги – ще один суперскіл, на який варто звернути увагу. Здатні на таке емоційно зрілі люди, які можуть зрозуміти, що стосунки вичерпали себе і не мають майбутнього. Екологічне розлучення особливо важливе, коли у пари є діти. Дослідження показують, що діти краще почуваються в неконфліктному світі розлучених батьків, ніж у «повних сім’ях». 

Ко-батьківство – це коли партнери більше не знаходяться в романтичних стосунках, але однаково відповідають за виховання дітей. 

Цивільний шлюб

У 2020 році було офіційно зареєстровано 167,9 тисячі шлюбів, тоді як в 1991 році – 493 тисячі. 

Якщо раніше стосунки починалися зі шлюбу у церкві та штампу у паспорті, то зараз люди не поспішають змінювати свій статус. Пари дають собі час притертися та зрозуміти чи складається це в пазл «сім’я».

Як бути собі партнером

Ти приймаєш себе та своє бажання не поспішати вступати у стосунки, але тут на сцені з’являються вони – стереотипи. В Україні досі є «старовіри», які точно знають, що самотність – шлях до депресії, а  будинок, дерево та фен Dyson – обов’язкові умови щасливого життя.

Соціальна психологиня Белла ДеПауло розповіла про головний міт, який ходить за людьми без пари. Начебто життя одинаків «трагічне» і «бути самотнім дорівнює бути егоїстичним». Та ця «легенда» легко розбивається об реальність. Наприклад, німецьке дослідження, проведене у 2018 році, повністю руйнує усі стереотипи навколо одиноких людей. 

Як боротися з установкою «А що люди скажуть?»

Згідно з даними опитування, яке провела британська служба знайомств Match, 52% з 1000 дорослих британців без пари відчували сором через самотність.  59% з них запевнили, що задоволені статусом без пари, однак все одно ставали об’єктом недоречних запитань, типу «Ну коли вже?».

За словами психотерапевтки з Нью-Йорку Еллісон Абрамс, суспільство не приймає самотніх людей через те, що «вони не відповідають його очікуванням».  Почуття сорому поширюється нерівномірно. Жінки більш схильні до впливу суспільного тиску. Не потрібно багато гуглити, щоб зрозуміти чому. Для цього варто поглянути на визначення самотніх людей. Чоловіків називають «холостяками» чи парубками». Також часто можна почути, що «з віком чоловіки стають ще кращими», «пивний живіт – це досвід». У той час жінок називають «старими дівами».

Такий соціальний штамп з’явився ще у Пізньому Середньовіччі. Старими називали професійних прядильниць. Вони зазвичай були незаміжніми, тому не могли отримати більш високооплачувану роботу. Усе найкраще діставалося заміжнім панянкам, які через своїх чоловіків могли дозволити собі матеріали, необхідні для виконання більш прибуткової роботи. Десь ми таке вже бачили. 

Згодом стереотип прижився і, на жаль, знайшов місце у сучасності. Пригадай стрічку «Щоденник Бріджит Джонс». Головна героїня – тридцятирічна жінка, яка має роботу в Лондоні та всі можливості бути щасливою. Проте замість того, щоб насолоджуватися життям, вона зациклилася на своєму статусі «старої діви».  

Надія є

Соціолог Белла ДеПауло, авторка книги «Самотні» каже, що раніше самотність сприймали, як перехідний період перед одруженням. Сьогодні ж більшість американців проводять тривалий період життя без партнера.

Представники програми знайомств Bumble заявлили, що 53% з 8500 користувачів Bumble у Канаді, Франції, Німеччині, Індії, Мексиці, на Філіппінах, в Австралії, Великій Британії та США, завдяки пандемії Covid-19 «зрозуміли, що самотність має свої плюси». Опитування Match показало, що 42% людей подобалось проводити час на самоті під час локдаунів.

В інтерв’ю під час Zach Sang Show Селена Гомез розповіла, що після виходу з токсичних стосунків стала щасливішою. Її головний секрет боротьби із труднощами – постійна робота над собою та нові цілі у кар’єрі. 

Що вже казати про реалії, у яких ми живемо. Частка одиноких людей поступово збільшується. Тож критикам стає дедалі важче наполягати на тому, що з усіма ними щось не так.

Як будувати стосунки з собою

Робота над собою – теж робота. Щоб отримати результат потрібна систематичність та послідовність. Неможливо себе любити за графіком. Це постійний стан, який дає тобі свободу та відчуття задоволення життям. Починати шлях до себе можна з маленьких кроків. 

Для початку варто поставити на беззвучний режим внутрішнього критика та поселити у свідомості того, хто буде тебе підтримувати. Коли ти приймаєш себе з усіма плюсами та мінусами, то не страшні ніякі коментарі директорів на роботі чи токсичні поради сторонніх людей. 

Наступний крок – забути про думку інших. Завжди знайдеться хтось успішніший, худіший, розумніший тощо. Тож єдина людина, з ким себе варто порівнювати – це ти сама. Чи краще я сьогодні, ніж місяць тому? А рік? А два?

Також важливо навчитися поважати себе та свої кордони: закінчувати стосунки з токсичними людьми, йти з нудної роботи, казати «ні» тому, що змушує почуватися дискомфортно. Так, відмовляти буває складно. Ми ж змалечку чули, що потрібно ділитися з іншими абощо. Але потрібно тренувати «м’язи стійкості», так само як інші групи м’язів та вчитися відстоювати свою думку.

Займатися тим, що справді приносить задоволення – ще один важливий етап повернення до себе. Зайнятися спортом, записатися на вокал, більше гуляти, зробити те, про що давно мріяла. Коли ти наповнюєш своє життя тим, що приносить задоволення та чуєш себе, твої думки починає чути Всесвіт. Пригадай, чим тобі подобалося займатися у дитинстві, що здавалося завжди цікавим, але так і не наважився спробувати.

Що почитати на тему:   

1. «Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі», Віктор Франкл. Автобіографічна книга австрійського психолога та філософа, який знаходився у концтаборах. Попри всі обставини, він знаходив внутрішню силу не падати духом. Книга про те, як знаходити в собі мету існування навіть в надскладних умовах.
2. «Мистецтво збиратися разом. Як організувати змістовну та результативну зустріч», Прія Паркер. Книга року за версією Аmazon, Esquire, Financial Times і Bloomberg. Авторка – фахівець з перемовин, радниця світових лідерів. Ця книжка допоможе повернути віру у себе та стати впевненим спікером.
3. «Феміністки не носять рожевого та інші вигадки», Кіра Найтлі, Сірша Ронан, Емма Вотсон, Гелен Філдінг. Книга розвінчує популярні стереотипи про феміністок. Це збірка журнальних колонок, де дівчата розповідають про свій життєвий досвід. 
4. «Я у своєму житті», Марта Приріз. Книга з завданнями, яка допоможе легко долати щоденні виклики. Ти дізнаєшся, чому тобі потрібні емоції, побачиш себе очима інших та створиш карту своїх ресурсів, яка допоможе пережити періоди розпачу.
5. «Мистецтво любити», Еріх Фромм. Шедевр психології, який розповідає про таємниці найприємнішого почуття – любові. Книгу написав  геніальний німецький філософ і психоаналітик, один із засновників неофрейдизму та фрейдо-марксизму.
6. «Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось», Тара Шустер. Поради, як зібратися докупи від тієї, котрій вдалось. Тара Шустер — драматург, дописувачка The New Yorker та Forbes, віцепрезидентка з розвитку та нових талантів американського телеканалу Comedy Central, яка пройшла довгий шлях до дорослішання та розповіла про це у своїй книзі.

Тож перед тим, як обирати з ким провести життя, справді варто спершу познайомитися з собою. З екологічного ставлення до себе починається все: взаємодія зі світом, здорові стосунки з іншими, успіхи в кар’єрі. Проте, бути одиноким не означає бути самотнім чи неповноцінним. Це така сама нова норма, як «сім’я, дім, дерево, рудий кіт».