Розповідаємо про традиційні продукти, що кладуть у кошик на Великдень, та ділимось ідеями, як його прикрасити.
У цій статті:
Кожен рік з наближенням Великодня, одного з головних християнських свят, починається справжнє божевілля. Господині обмінюються рецептами пасок, складають святкове меню, яке часом не вміщується на одному листі, миють вікна, прибирають у хатах. Одним з ритуалів урочистого дня є відвідування храму для освячення їжі. Чи є якісь спеціальні правила та вимоги, як правильно це робити? Ні, таких правил немає. Ані Біблія, ані церковні канони цього не вимагають і тому ніяк не регламентують. Але існують народні звичаї, що покласти у великодній кошик, які більше пов’язані з традиційним повсякденним побутом, ніж з вірою у Христа. Про них і поговоримо сьогодні.
Також буде цікаво
Символічне значення продуктів у великодньому кошику
Давні пращури українців почали святкувати Великдень наприкінці першого тисячоліття, коли відбулося хрещення Київської Русі. Не сильно занурюючись в історію, скажемо, що це свято тоді вдало збігалося із закінченням зими, холодів та 40-денного посту, тобто найважчих голодних місяців з усього року.
Після церковної служби, присвяченої воскресінню Ісуса Христа, віряни отримували дозвіл та благословіння церкви їсти не тільки рослинну їжу, а й м’ясо, молоко, яйця та здобний хліб. Це була довгоочікувана радість для людей тих часів, коли релігія відігравала провідну роль у житті, дотримання посту вважалося суворо обов’язковим, а його закінчення справжнім полегшенням.
От саме цей момент і є, так би мовити, першоджерелом. Звідси й традиційний обов’язковий набір харчів, який складають у кошик на Великдень:
- паска (ритуальний хліб);
- яйця;
- щось м’ясне;
- щось молочне.
Вважається, що освячені продукти не можна викидати. Навіть шкаралупу від яєць треба закопати під фруктовим деревом. Очевидно у цьому більше побутового досвіду, ніж релігії: ощадливість до результатів своєї праці притаманна українцям і зараз, та й користь кальцію для рослин відома з давніх-давен.
Ми перерахували, так би мовити, сталий набір продуктів, який можна побачити у великодньому кошику з будь-якого регіону України, але не вичерпний. Існує традиція освячувати сіль, як символ достатку, оберіг на захист сім’ї та оселі. Із західних областей походить звичай брати на освячення хрін, що символізує родинне коріння, любов до своєї, Богом даної землі.
Як бачиш, у великодній кошик додаються традиційні продукти, які завжди супроводжували повсякденне життя людей. Останнім часом на столі українців постійно присутні фрукти, навіть екзотичні, шоколад, цукерки, і так само звичними вони стали й серед того, що люди несуть до церкви у Великдень.
Але не так їжа є запорукою щасливого життя, як робота, яка дає змогу придбати її. Тому дехто складає для освячення символи або інструменти власної професії, щоб отримати благословіння своїй праці та заробіткам. Чи можна так робити, чи це правильно? А чому б і ні, якщо дехто приносить освячувати алкоголь. Хтось ставить у кошик на Великдень пляшку кагору, який є церковним напоєм для причастя, а дехто й горілку або коньяк. І це, знову ж таки, залежить від місцевих традицій або навіть того, як заведено поводитись у конкретному храмі, й чи толерує це священник.
Щодо звичаїв, то вони в різних місцевостях можуть бути діаметрально протилежними. Наприклад, в деяких регіонах до кошика кладуть спеціальний великодній ніж, яким, і тільки ним, можна різати освячені харчі. Ще десь це може бути звичайний кухонний інструмент, яким користуються щодня. Й нарешті, є місцевості, де ні в якому разі не можна брати на освячення цей предмет, адже то дуже погана прикмета. Або ось сало — національний український продукт, але в деяких областях традиції суворо забороняють його наявність серед харчів, що несуть освячувати, у той час, як ковбаса чи шинка дозволені для великоднього кошика.
Традиційні продукти для освячення на Великдень
Визначившись із питанням, що покласти у великодній кошик, зібрали трохи цікавинок про те, як це відбувалося раніше та що роблять зараз у різних регіонах України, нехай ця інформація створить тобі відповідний настрій.
Паски
Зауваж, що великодній солодкий ритуальний хліб українців — це саме паска, а ніякий ні куліч. Ще може бути бабка або на крайній випадок калач. Варіантів пасок стільки, скільки господинь їх випікають, адже кожна додає щось своє навіть у родинні рецепти, ну, принаймні власну душу вкладає. До речі, не всюди паска обов’язково солодка: на Галичині печуть і солону.
Дуже цікаво дізнаватися, з якими зворушливими ритуалами пов’язане це дійство з давніх-давен. Не можна пекти паски в поганому настрої, у родині має бути мир та злагода, принаймні на цей час. У хаті має бути дуже тепло та тихо, розмовляти можна тільки пошепки, заборонено грюкати дверима та видавати будь-які голосні звуки. Раніше існувала прикмета: як паска тріснула — чекай біди. Навіть найменші діточки не могли скуштувати смакоту, поки родина не повернеться із церкви з великоднім кошиком з освяченими харчами.
Різні звичаї існують і щодо прикрашання цієї випічки: біла глазур з яєчного білка та цукру, цукати, випечені літери ХВ, що символізує Воскресіння Христа, або й геть без будь-яких прикрас. А тобі ніхто не заборонить полити пасочку й шоколадом, покласти дрібні цукерочки, свіжі фрукти тощо.
Яйця
Писанки, крашанки, галунки — це все різні варанти яєчних прикрас на Великдень. Крашанки — це яйця, пофарбовані у розчинах різного кольору, найпростіший варіант. Використовувати можна готові яскраві харчові фарби, або природні, які дають більш стримані кольори: лушпиння цибулі, сік буряка, куркуму тощо — є поле для експериментів. Завдяки таким барвникам роблять і галунки, але спершу на яйця наносять різні зображення воском, а потім його видаляють.
Писанки можуть бути справжніми витворами мистецтва та коштовним подарунком. Розпис, що символізує усе хороше, чого прагнуть люди, відрізняється у різних регіонах і є культурним надбанням України. Для цього існують спеціальні інструменти та фарби, майстри дуже цінують свою роботу. І річ у тому, що витрачати талант та купу часу на розпис яйця, яке буде просто з’їдене, не має сенсу, тому зазвичай писанки або зроблені з дерева, або це порожня шкаралупа, але дуже красива. Чи варто класти таку прикрасу у великодній кошик? На твій розсуд, адже, пам’ятай, насправді ніяких правил не існує, а традиції своєї родини ти можеш створювати й сама.
М’ясне
Колись українці запікали цілого кабана й везли його до церкви на возі. Сьогодні це мало б дивний вигляд. Хоча, якщо продають освячену воду в пляшках і тисячі фабричних пасок, то чому б не освятити й цілу свиню. Але традиційно у великодній кошик кладуть приготовані м’ясні страви, як-от ковбасу, шинку чи буженину. А на заході України господині варять або запікають цілого півня — це яскрава ілюстрація стародавніх кулінарних традицій. Вирішуєш, що покласти у великодній кошик, готувати м’ясну страву самостійно, чи придбати готову? Як тобі завгодно: маєш час та натхнення — порадуй близьких, ні, то в магазині навіть варено-копчену курку можна купити.
Молочне
Інший варіант паски — сирна. Для неї господині мають спеціальні форми у вигляді піраміди зі зрізаною верхівкою. Власне основа рецепта цього великоднього частування дуже проста та швидка: кисломолочний сир ретельно перемішаний зі сметаною та цукром. А от що вже туди додати для унікального смаку — на твій розсуд та фантазію. Це можуть бути вершкове масло, цукати, ваніль, сухо- та свіжі фрукти, кокосова стружка тощо. Та й форма, на справді, не така вже обов’язкова, згодиться глибока салатниця. Ще з молочного, що можна класти у великодній кошик — вершкове масло або твердий сир, і це, до речі, значно зручніше транспортувати.
Як правильно прикрасити великодній кошик
Прикрась кошик на Великдень так, щоб він у першу чергу радував тебе саму. Отримай максимум насолоди від цього процесу. До речі, саме це вмістилище святкових страв — наймолодша традиція. У давнину люди збирали харчі в хустинку або лляний мішок, а потім розкладали все просто на землі на рушнику або тій-таки хустині.
Якщо хочеш більше українського вайбу та автентичності, купи виріб натурального кольору з лози, серветки, щоб на них скласти харчі, та вишитий рушник, щоб накрити. Можна прикрасити великодній кошик стрічками, як віночок, підійдуть також гілочки верби, самшиту та мирту. Для більш сучасного вигляду можеш обрати авторський витвір майстрині, яка плете з паперової лози й прикрашає його на смак замовниці.
Пам’ятай, що б ти не склала у великодній кошик, як би його не прикрашала, головне — це твій настрій, спокій у душі, мир та злагода в родині, і це саме те, що символізує Великдень.
