Розповідаємо все, що тобі потрібно знати про екологічне прибирання вдома.
Учені радять ретельно прибиратися приблизно раз на 5-7 днів. Аргументують це тим, що контакт із пилом і брудом, що підіймаються в повітря, є великим навантаженням для імунної системи. Через це пилотяжити поверхні варто трохи частіше — раз на 2-3 дні. Якщо в сім’ї є діти, частота очисних заходів додатково збільшується. Щодо генерального прибирання, то тут варто згадати польську приказку «Що занадто — то нездраво»: 1-2 рази на рік буде вдосталь, якщо вірити експертам із клінінгових компаній. І важливо обрати для цього правильні засоби — аби оселя сяяла, а твоє здоров’я та екологія не опинилися в зоні ризику.
Побутова хімія — шкода чи порятунок від мікробів
Демонізуючи питання мікроорганізмів, що нас оточують, дехто починає налягати на хімічні засоби. Дійсно, вони мають потужний склад, що не лишає жодного шансу на виживання шкідникам. А заразом знищує мікроби й бактерії, які корисні для людини.
Регулярно знищуючи їх, можна спричинити більше шкоди, ніж користі. Наприклад, у дитини не сформується міцний імунітет проти найрозповсюдженіших патогенів, адже організм просто не познайомиться з ними в достатній кількості.
Обираючи найдешевшу побутову хімію, ти ризикуєш нахапатися стільки летких сполук, що й на лікарню недовго потрапити. І навіть із перевіреними якісними засобами ніхто не застрахований від потрапляння складів у дихальні шляхи, на шкіру та слизові. Особливо, якщо щиро віриш, що без агресивних складників чистоти не буває.
Окрім твого здоров’я, від вироблення та використання подібних засобів страждає ще й довкілля. Звичайно, фосфати, що містяться в рідких засобах для миття посуду, прибирання та прання, мають вилучатися завдяки ретельній фільтрації водостоку. Та в нашій країні ці системи реалізовані недосконало.
Натомість сполуки опиняються у водоймах і стимулюють їхнє цвітіння, а це зменшує здатність води поглинати світло та отримувати кисень. Як результат — знижується якість води, збільшується кількість токсичних речовин, риби та інша річкова фауна не мають змоги розвиватися і жити в нормальних умовах. Якщо цю воду ще й п’є худоба, то якість молока та м’яса буде відповідною.
Фосфати — не єдина загроза безпеці нашої зеленої домівки. А екоприбирання — один із кроків, що допоможуть її захистити. Експерти рекомендують позбутися засобів масмаркету, що містять такі складові:
- хлор — негативно впливає на слизові, у воді отруює та знищує весь мікробіом;
- ПАРи — спрощують потрапляння важких металів із землі у воду, заважають воді утримувати кисень і вуглекислий газ, викликають алергію, ураження легень, нирок, нервового апарату, послаблюють імунну систему;
- мікропластик — його часточки у вигляді абразиву із зубних паст, волокон текстилю, скрабів для тіла потрапляють до клітин крові, викликають кишкові захворювання та поширюють їхніх збудників на великі відстані;
- ароматизатори — хімічні сполуки лишаються плівкою на поверхнях, провокуючи алергію, астму, шкірні реакції, потрапляють у шлунковий тракт.
Звісно, саме лише вологе прибирання не дасть ефекту «містера Пропера» — коли підлога виблискує не гірше за його лисину. Тому настав час відкрити для себе магію екозасобів для прибирання — усвідомленої та здорової альтернативи, що не шкодить довкіллю.
Екологічні засоби для миття та способи прибирання
Перейти до усвідомленої моделі прибирання квартири допомагають бренди нового покоління, у продуктах яких префікси «біо» та «еко» дійсно мають відображення в складі та способі виготовлення. А також варто трішки змінити підхід до наведення ладу в оселі: додати нових інструментів, віддати перевагу багаторазовому приладдю, розширити своє сприйняття натуральних засобів для дому. Так, часто звичайна сода чи порошкова гірчиця здатні творити дива ліпше за розрекламовані штуки.
Безпечний продукт: екомаркування та вимоги
Пам’ятаєш історії з наліпками «Без ГМО» — куди їх тільки не ліпили. Навіть на воді, де в принципі не може бути таких організмів, гордо променіла зелена позначка. Це призвело до того, що спільнота просто перестала звертати увагу на цю інформацію, вважаючи її порожньою.
У часи грінвошингу, коли компанії за екомотивами ховають банальну жагу до наживи чи відбілюють власну репутацію, варто бути не менш пильними. Саме для безпеки споживачів були розроблені стандарти, які підтверджують: засіб дійсно відповідає органічним та екобезпечним нормам.
З 2016 році в Україні була розпочата програма добровільної сертифікації на екологічність, яка в Європі діяла й раніше. Тобто, якщо хочеш отримати відзнаку екологічного товару, маєш виготовляти його згідно з усіма вимогами. Тоді можеш вільно посилатися і на відповідний сертифікат. Це стимулювало виробників робити безпечні миючі засоби та підвищило довіру покупців. Кожна країна має власні позначки, якими маркують такі товари. У нас використовують зеленого журавлика:
Зібрали список перевірених екосертифікованих виробників:
- DeLaMark (Україна): догляд за волоссям і тілом, продукція для дітей, засоби для миття посуду;
- Frosch (Німеччина): пральні, клінінгові та засоби для миття посуду, продукти для дезінфекції туалету й ванної, дитячий сегмент;
- Sonett (Німеччина): дезінфекція, гіпоалергенні та дитячі продукти, засоби для прання, миття посуду, догляду за тілом;
- L’Arbre Vert (Франція): продукція для прання, засоби для миття посуду й ванної, догляд за тілом;
- nO% Green Home (Україна): мило, універсальні очисні засоби, товари для прання та миття посуду, екозасоби для дому;
- Green Max (Україна): засоби для прання, прибирання, миття посуду і скла, мильні продукти;
- Ulrich Naturlich (Німеччина): пральні засоби, миючі для посуду, догляд за білизною та виведення плям.
Як читати склад екозасобів
Кілька порад, на що звернути увагу при вивченні етикеток:
- уникаємо фосфатів та фосфонатів, парафінів, силіконів тощо;
- обираємо засіб із найменшим показником VOC — летких органічних сполук (ВОЗ рекомендує до 0.6 мг/м³);
- віддай перевагу біодеградабельному складові — той, що може розкладатися безпечно (зробимо окремо статтю на цю тему);
- чудово, якщо продукт має екологічне пакування — скляна тара, яку можна використати повторно, чи з переробленого пластику.
Інвентар для екоприбирання
Якщо вже став на шлях еко, окрім безпечних засобів для обробки поверхонь, варто потурбуватися і про інше. Компанії, що надають клінінгові послуги та роблять акцент на усвідомленості, продумують комплект приладдя до дрібниць.
У пригоді стане відпарювач, що для прибирання без хімікатів є справжньою знахідкою. Гарячий струмінь пари проникає в найменші щілини, чудово дезінфікує та прибирає неприємні запахи. Він розм’якшує застарілий бруд та значно прискорює весь процес очищення.
Подбай про наявність перероблюваних шмат. Серветки з мікрофібри не дуже пасують до цієї ролі, адже їхня утилізація — нелегка задачка. Такі штуки можна замінити конопляними аналогами. Якщо ганчірка з коноплі сиплеться, спробуй прострочити її на машинці — це утримає волокна. Замість синтетичної губки можна взяти рослинну — люфу. Для збирання сміття краще використати біопакети.
Лайфгаки екологічного прибирання
Авторка книг із кулінарії та веганства Кеті Бесков поділилася кількома секретами, що допомогли їй організувати усвідомлене прибирання оселі:
- Віддай перевагу багаторазовим серветкам для прибирання.
Кухонний папір вибілюють на стадії виробництва, що додатково засмічує довкілля і потребує ресурсів. Шмати ж, які можна прати, не потребують таких жертв. А ще можна зробити ганчір’я зі старого одягу типу футболок чи піжами.
- Ефірна олія заміняє ополіскувач.
Аби не купувати ополіскувачі зі вмістом тваринних жирів та синтетичних віддушок, можна додати улюблену олійку в пральну машину — 3–4 краплі у відсік для кондиціонера не спричинять шкоди техніці чи одягу. Дуже круто на текстилі звучать апельсин, лимон та лаванда.
- Частіше відкривай вікна.
Кондиціонери та очищувачі — це, звісно, ефективно і зручно. Та якщо маєш змогу впустити чисте повітря природним шляхом, не нехтуй нею. Свіжий кисень ніколи не буде зайвим, а ще допоможе зберегти ресурси та трохи зменшить рахунки за електроенергію.
- 100 % еко — засіб для миття посуду з лимону.
Блендер може довго зберігати плями від соку овочів чи м’яса та мати неприємний запах. Розчин гарячої води з лимоном допоможе це усунути. Наповни глечик рідиною та додай один лимон, дай техніці попрацювати зі складом 1–2 хвилини. Цю ж воду можна використати для замочування пластикових контейнерів: за 30 хвилин вони будуть як новенькі.
- Сода проти смороду в холодильнику.
Якщо відчиняєш священну кухонну скриню і затамовуєш подих не від кількості смаколиків, то варто перейти до активних дій. Насип соди в контейнер і постав на полицю відкритим — нехай кристали вбирають неприємні аромати. Ця штука діє приблизно 2 місяці.
- Не викидай скляні банки.
З них можна зробити багаторазові місткості для зберігання будь-яких сипучих та порційних продуктів. Залишки клею після етикеток легко прибрати протиранням із кокосовою олією.
- Дай нове життя губкам.
Такі аксесуари швидко накопичують бруд і бактерії. Та не поспішай витрачати гроші на нові: добряче вимий, замочи на 10 хвилин, не забудь віджати й поклади на 2 хвилини в мікрохвильовку (тільки без металевих частин). Це допоможе вбити шкідливі мікроорганізми. Силіконові вироби ж можна просто помити в посудомийці.
- Діставай оцет із полиці.
Зроби засіб для миття скла та дзеркал: змішай теплу воду з оцтом у пропорції 1:1. Розпилюй та три за допомогою газети чи спеціальної ганчірки. Так чисто, що аж скрипить.
- Газована вода виводить плями.
Якщо пляма тільки-но з’явилася, замочи її в газованці — бульбашки швидко виведуть чіпкі речовини з волокон. Застарілі ж рекомендовано присипати содою, і тільки потім залити мінералкою. Протестуй склад на непомітній ділянці й сильно не три — сода може затерти тканину, якщо та ніжна.
Зміна екологічних звичок — це не просто модна течія. Планеті та кожному з нас зараз це потрібно. Стимулюючи виробників на створення натуральних засобів для миття посуду, прання, догляду за оселею, ми розвиваємо новий спосіб мислення та життя. Обираючи такі продукти, дбаємо і про себе, і про довкілля. Варто пам’ятати, що одна маленька екозвичка, помножена на масштаб людського контингенту, дорівнює колосальному результатові. Тож час брати відповідальність за зменшення вуглецевого сліду чи споживання пластику персонально на себе. Тоді з упевненістю зможеш сказати, що зі свого боку зробив усе, аби твої нащадки жили в здоровому та безпечному середовищі.
