Пʼємо Рислінг: добірка пляшок від сомельє

Амбасадорка MAUDAU сомельє Марина Ревкова ділиться порадами, як підібрати Рислінг собі до смаку.

Колись, на початку моєї роботи сомельє в ресторані, до мене в заклад прийшла дівчина з компанією друзів і сказала, що вона також розбирається у винах, адже має третій WSET (міжнародна школа вина з різними кваліфікаціями у вині від 1 до 4). Я собі подумала, що це добре, буде про що поговорити. Дівчина сказала, що хоче замовити дуже хороший Рислінг і наголосила, що він має бути дійсно хорошим і ціна їй не важлива.

Моєму щастю не було меж! Бо сомельє завжди куштує вино, яке подає гостям, щоб впевнитися в його якості. Це я до того, що хороші Рислінги відкриваються рідко і, відповідно, спробувати їх не видається можливості.

Отже, щаслива я побігла за пляшкою Nikolaihof Vinothek 2000 року. Це перше австрійське вино, яке отримало сто балів від Роберта Паркера, американського винного критика, від оцінок якого залежать ціни на вина. Це як отримати три «Так» від Ярославського.

Відкриваю, куштую — вино до сліз круте! Наливаю в захваті дівчині, вона робить ковток, кривиться і каже: «Воно ж кисле».

І тут мій світ перевернувся з ніг на голову. Бо хто знайомий із Рислінгом, той знає про його кислотність. Я почала пояснювати дівчині за сенсорну адаптацію рецепторів, що перший ковток — це атака на наше сприйняття і перше враження сто відсотків не може бути обʼєктивним. Кажу, зробіть другий ковток, це нормально, що воно здається агресивним із першої спроби. Але воно все одно їй було кислим.

Я зрозуміла, що помилилась у гості, і приготувалась винести свій перший, найдорожчий на той момент, стодоларовий урок, якби впродовж вечора мені не вдалося продати цю пляшку покелишно людям, які здатні це вино оцінити.

Гостя надалі із великим задоволенням пила Le Rive від Suavia — значно дешевше напівсухе вино. А я перестала довіряти людям, які з порогу заявляють про свій винний професіоналізм.

Ця історія була вступом до коротенької подорожі у світ цього чудового сорту винограду, з якого роблять усі на світі вина.

Що треба знати про вино Рислінг

Рислінг — один із найстаріших німецьких сортів винограду. Перша письмова його згадка зафіксована в регіоні Рейнгау на північному березі Рейну в Німеччині. Сталося це 3 березня 1435 року.

У світі є багато сортів, які плутають із Рислінгом. Особливо хочу наголосити на двох — Вельшрислінг та Рислінг Італіко. Попри схожі назви, вони не мають жодного генетичного звʼязку з нашим героєм.

Рислінг — це унікальний сорт винограду, який може витримувати надхолодний клімат завдяки своїй міцній структурі деревини. Він один із небагатьох, хто дуже добре виражає особливості свого теруару, тому говорити про якісь певні органолептичні властивості та узагальнювати всі винні регіони світу, які його вирощують, було б неправильно. Він має високу кислотність і рівень цукру, який може сягати від Сяну до Дону.

На долю Німеччини приходиться аж 40 % світового виробництва вина із цього сорту, тому правильно було б спочатку розібратися в Рислінгах саме звідти.

Німецький Рислінг

Пропоную на цьому не зупинятися і перейти в наступну категорію Qualitätswein, тобто «якісне вино». Якщо бачиш це слово на етикетці, то приготуйся. Ця якість може залежати ще від ступеня зрілості ягід та регіону.

Маємо також класифікацію за солодкістю. Усі наступні слова можуть бути винесені на етикетку, тож запам’ятовуй:

• Trocken — сухе з максимум 9 грамів на літр залишкового цукру.
• Halbtrocken — відповідно напівсухе, 12 г/л.
• Feinherb — термін неофіційний, але на пляшках якщо пишуть, то знай, що вино напівсухе.
• Liebliche — солодке до 45 г/л.

Далі йдемо до справді цікавих Рислінгів, які трошки довше тримають на лозі, аби зберегти вищу концентрацію цукру та інших речовин. Це вина категорії Pradikatswein і ось які вони бувають:

• Kabinett — від сухого до напівсухого, легкі Рислінги.
• Spätlese — це дослівно «пізній збір». Набагато яскравіші, насиченіші, також можуть бути сухі, але з вищим алкоголем, ніж Kabinett.
• Auslese — ретельна селекція виноградних ягід, які можуть бути вражені благородною пліснявою — ботритісом. Вина зазвичай солодші й більш повнотілі, аніж перелічені вище, але все ще можемо знайти сухі взірці.

• Beerenauslese — ще більш ретельна селекція ягід, весь виноград вражений ботритісом. Це недешеві солодкі вина, які продаються в напівпляшках.
• Trockenbeerenauslese — селекція сухих ягід, тобто їх збирають уже пізньою осінню, коли води в них майже не залишилось.
• Eiswein — виноград збирається підмороженим за температури не вище -8 градусів і пресується також підмороженим.

Проте на полицях маркетів тобі можуть трапитися пляшки Рислінга, на капсулі яких зображений орел. Із цими винами працює вже зовсім інша класифікація — за походженням винограду, а не ступенем зрілості. Вона називається VDP — Verband deutscher Prädikatsweingüter:

1. Gutswein — виноград з однієї виноробні, одного села або регіону.
2. Ortswein — з найкращого виноградника.
3. Erste Lage — тут має бути вказана краща ділянка виноградника.
4. Grosse Lage/Grosses Gewächs — найкращі виноградники країни.

Рислінг з інших країн

На щастя, Рислінги роблять не тільки в Німеччині та, на ще більше щастя, ніде більше їх так складно і прискіпливо, не класифікують. Ну хіба що в Австрії, але там таке не тільки з Рислінгами — через їх антифризовий скандал наприкінці 80-х років. Та то таке. Ось тобі австрійський рислінговий брат. І навздогін до нього два французькі. У Франції історично так склалось, що Рислінги дещо сухіші за німецькі, але не гірші.

У добірку зберігай чисті як сльози, легкі італійці:

І декілька взірців із Нового Світу, які точно варті твоєї уваги.

Читай також: «Вина Нового світу»

Бажаю смачних вин!