Розбираємося, що таке якісний контент і чи важливо вміти його обирати.
У цій статті:
Коли ми обираємо харчові продукти, то ретельно ставимось до цього процесу: читаємо етикетку, дивимось склад, термін придатності. Навіть пробуємо на смак, якщо вибираємо на ярмарку. Не хочеться купувати неякісне, бо «тіло — це храм» і важливо наповнюватися його найкращим.
Проте часто люди нехтують таким ретельним підходом під час вибору медійних продуктів. Коли справа доходить до «медіахарчування», ми можемо поводитися нерозбірливо — «хавати» все підряд та легковажно довіряти навіть тому, чому не варто.
Розповідаємо, як стати справжнім контентним гурманом та навчитися вибирати якісні інформаційні продукти. За порадами ми звернулися до експертів:
- Юрія Шмига, бренд-стратега MAUDAU;
- Нати Заяць, контент-маркетологині, консультантки та авторки телеграм-каналу «єКонтент»;
- Світлани Шаповалової, редакторки у сфері цифрових комунікацій, авторки телеграм-каналу «Шаповалова про контент | Brüt blog».
Чому важливо обирати якісний контент
У M Journal ми часто розповідаємо про свідоме споживання та лайфстайл. Це дозволяє більше контролювати своє життя, обирати для себе найкраще, підвищувати якість усього, на що витрачаємо свій дорогоцінний час та інші важливі ресурси — здоров’я, енергію, сили, кошти, увагу й так далі.
Ми постійно споживаємо інформацію у великих кількостях. Вона безпосередньо впливає на наші рішення, моральний стан, настрої та думки.
«Насправді кожен із нас може споживати будь-який контент — у тому числі низькоякісний. Усе залежить від мети та наслідків, — каже Світлана Шаповалова. — Якщо мета — просто відключити мозок та витратити час, можна спокійно дивитися тупі ролики в інтернеті. Це ніяк не зашкодить.
Проблеми настають тоді, коли на основі неякісного контенту люди ухвалюють важливі рішення, будують плани, змінюють погляди. Неякісний контент призводить до того, що люди втрачають сили та енергію на речі, які насправді того не варті. Саме тому потрібно вміти розрізняти якість контенту».
Читай також: «10 практичних способів перестати тривожитися»
Що значить свідомо споживати інформацію
«Свідоме споживання інформації — це як відповідальне вживання алкоголю. Свідомо споживати інформацію означає бути як досвідчений сомельє, який знає свою міру, цінує якість і не забуває про наслідки кожного ковтка.
Ти обираєш якісний «напій», оцінюєш його вплив на себе, не дозволяєш собі зануритися в нього без міри, — каже Юрій Шмиг. — Ти розумієш, що не вся інформація є корисною, і що деякі «інформаційні напої» можуть виявитися токсичними, впливаючи на твої переконання та емоції. Це допомагає зберігати ясність розуму й робити виважені рішення в інформаційному потоці».
Свідоме споживання інформації — це перевірка джерела, фактів, а також перевірка будь-якого контенту питанням: «Кому ця інформація вигідна?».
Ната Заяць
«Я вперше усвідомила важливість свідомого споживання контенту після виборів у 2019 році та після перегляду фільму «Брекзит». З появою штучного інтелекту та можливістю робити фейки в будь-якому форматі — критичне ставлення до інформації має бути пріоритетним умінням для кожної людини.
Час від часу я спостерігаю за реакцією українців на явні вкиди та ІПСО (інформаційно-психологічна операція — ред.) у ТікТоці та Фейсбуці. Це дуже боляче, але саме це показує, як багато людей споживають інформацію несвідомо:
- одразу вірять тому, що написано;
- не перевіряють факти;
- відчувають через це дуже сильні негативні емоції;
- передають той негатив далі, роблячи бездумно репост і поширюючи фейки на все більші авдиторії.
Тому важливо споживати інформацію з умовного списку джерел, які пройшли твою перевірку та яким ти довіряєш. Можна мати 2–3 альтернативних ресурси, щоби не опинитися в необ’єктивній інформаційній бульбашці, проте не варто весь час сидіти в новинах», — каже Ната Заяць.
Що таке якісний контент і як його обирати
Почнемо з того, що контент — це будь-яка інформація, що передається через різні інформаційні ресурси. Вона може містити текст, зображення, відео, аудіо та інші форми даних. Він може бути різний за призначенням:
- інформаційний (статті, новини);
- освітній (підручники, курси);
- розважальний (кіно, шоу, меми), комерційний (описи товарів і послуг, рекламні оголошення);
- корпоративний (новини компаній, пресрелізи);
- соціальний (пости в соціальних мережах, обговорення);
- User-Generated Content (фото та відео, створені користувачами певних продуктів).
Якісний контент — це матеріал, який поєднує в собі унікальність, практичність, корисність та інформативність.
«Для мене якісний контент — це коли твердження або гіпотеза підтверджуються аналітикою, прикладами, думками експертів, світовими трендами. А якщо ні, то це просто чиясь думка», — каже Ната Заяць.
Фахівчиня Світлана Шаповалова ділиться своїм базовим алгоритмом перевірки контенту на якість:
- Визначити першоджерело. Перейти й подивитися, чи справді там так написано. Якщо це іноземне джерело, скористатися перекладачем;
- Перевірити дату та актуальність інформації;
- Перевірити інші джерела. Визначити, хто та що пише про цю новину чи подію, зібрати різні погляди;
- Перевірити офіційні джерела. Наприклад, на Медіамейкері є непоганий перелік;
- Запитати в спеціаліста. Якщо є можливість дізнатися думку більш досвідченої людини з конкретного приводу — це чудово.
Розглянемо детальніше кілька важливих складників, на які треба звертати увагу під час вибору інформації.
Джерело
Якщо це новини — то видання повинне бути авторитетним, із гарною репутацією, відомим власником. Якщо це якісь вузькопрофільні сповіщення, то орієнтуватися варто на компанії, що безпосередньо працюють у цій сфері. Наприклад, з питань щодо електроенергії пошукати відповіді можна на сайтах Yasno та ДТЕК.
Не піддавайся чуткам в інтернеті. Те, що написано у Facebook у чиємусь блозі, в електронному листі від друга чи родича, чи у чаті з сусідами, не означає, що це правда. Завжди піддавай інформацію сумніву, стався до неї критично та перевіряй. У цьому допоможе фактчекінг.
Важливо: деякі неправдиві історії не є повною фальшивкою, вони скоріше спотворюють реальні події. Ці брехливі твердження можуть узяти правдиву новину та перекрутити те, що в ній сказано.
Особистість автора
Коли контент має автора, значить є людина, яка відповідає своїм іменем, репутацією та статусом за написане. Інколи така людина може відповідати навіть перед законом — наприклад, якщо мова йде про наклеп або порушення авторських прав.
Безкарні аноніми можуть писати що завгодно й не нести за це жодного покарання чи осуду. Тож такий контент, з високою ймовірністю, може бути неправдивим та неякісним.
Важливо: хороший автор — це фахівець, що добре розбирається в конкретній темі, та може донести свої знання в зручному та грамотному форматі.
«Я перевіряю людину, яка написала те, що я читаю. Якщо це в соцмережах — дивлюсь від кого ця інформація. Якщо це фахівець, журналіст, відомий бізнесмен, аналітик, історик — це додає довіри. Якщо це тітонька, сторінка якої складена з гнівних репостів — вимикаю цікавість до інформації, або роблю репост зі спростуванням нісенітниці.
Моніторю журналістів та авторів: якщо він ще пів року тому стверджував протилежне, то про яку довіру може йти мова?
Я також раджу прискіпливо ставитися до статей від копірайтерів. Копірайтер може писати про копірайтинг як фахівець або він може писати статтю на якусь тему у парі з експертом — допомагати останньому логічно викласти думки.
Якщо ж копірайтер самостійно написав текст про косметологію, будівництво будинків чи медицину і не має відповідної освіти чи досвіду роботи в цій сфері, краще закрити цю статтю і знайти натомість експертний матеріал», — пояснює Ната Заяць.
Емоційність контенту
У заголовках публікацій не має бути «шоків» та «сенсацій». Текст також не має бути надмірно емоційно забарвленим.
«Якщо щось викликало надзвичайне сильне обурення, злість, сльози, бажання підірватися з місця, написати гнівний коментар, — ось тут варто зупинитися, увімкнути увагу та поставити питання «навіщо це все?». Як правило, маніпулювання емоціями притаманне саме неякісному контенту, — зазначає Світлана Шаповалова. — Проте не весь емоційний контент є поганим.
Часто емоції викликають, щоб стимулювати читача до корисних вчинків, наприклад, благодійності, усиновлення, екологічного споживання. Та якщо в купі з гострою емоційністю йдуть заклики, відкриті чи приховані, до деструктивних дій — такий контент не потрібно сприймати за чисту монету без додаткової перевірки».
«Склад» продукту
У повідомленнях мають бути посилання на перевірені джерела, факти, коментарі фахівців, різні думки на одне питання. Інколи в контенті може бути яскраво виражена позиція автора. Чи доречно це — залежно від формату. Наприклад, в особистому блозі — так, а від репортера в ЗМІ — ні.
Звертай увагу на висновки, які вже зроблені в контенті. «Якщо в матеріалі чи відео є певна інформація, з якої одразу зроблені конкретні висновки — це теж привід більш уважно поставитися до перевірки такого контенту, — пояснює Світлана Шаповалова.
— Звісно, не всі висновки будуть хибними чи відверто неправдивими, але будь-яка суб’єктивна думка має перевірятися.
Окрема тема — лідери думок та блогери. Складно визначити, у чиїх словах можна бути впевненим, бо ми схильні довіряти людям, які нам подобаються, яких ми часто бачимо та сприймаємо як експертів. Моя порада — до всіх ставитися критично, та не діяти на підставі думки лише однієї людини, нехай навіть дуже медійної».
Свідоме медіаспоживання не виникає інтуїтивно, а вимагає обізнаності в темі, прокачування знань і ретельного підходу. Варто стати справжнім сомельє в різноманітті інформації та навчитися обирати якісний продукт. Це вміння сьогодні особливо важливе, коли контенту стільки, що він усіма можливими силами змагається за увагу та час кожного свого споживача.
Тож не забувай про цифрову гігієну — набір правил для безпечної поведінки в Інтернеті. Окрім надійних паролів, щоб не вкрали акаунт, це ще і про грамотне та дозоване споживання інформації, яку треба пропускати через уявний фільтр.
Сподіваємось, цей текст допоможе тобі краще фільтрувати продукти для свого «медіахарчування». І бажаємо більше класного контенту!
