Розбираємося, як працює людська допитливість.
У цій статті:
Діти мають неймовірно допитливий розум. Вони постійно запитують: «Чому?». Вони досліджують нові речі просто тому, що хочуть їх пізнати. Дослідники навіть пробували з’ясувати, як часто діти ставлять запитання: у середньому — 107 разів на годину.
Проте, схоже, що, коли люди дорослішають, то втрачають звичку цікавитися усім довкола. «Школи не часто сприяють розвитку допитливості», — каже викладачка психології Сьюзан Енгель. Її дослідження показує, що «епізоди допитливості», такі як запитання, маніпуляції з предметами або цілеспрямований погляд, трапляються 2,36 разів за дві години в дітей у дитячому садку, і лише 0,48 разів — у п’ятикласників.
Переказуємо найцікавіше зі статті Анна-Лор Ле Кунфф для NessLab, щоб розібратися — чому ми втрачаємо допитливість із віком і чи можна це виправити.
Креативність зникає
Якось NASA вирішили найняти на роботу висококреативних людей. Тому вони покликали доктора Джорджа Ленда, щоб він розробив тест, який би вимірював творчий потенціал кандидатів. Доктор Ленд разом із дослідницею Бет Джарман створли тест, що вимірював дивергентне мислення — здатність дивитися на конкретну проблему і знаходити кілька варіантів її вирішення.
Тест добре спрацював і його досі використовують для дослідження цікавості. Проте доктор Джордж Ленд на цьому не зупинився: він був допитливим, тому пішов далі, щоби пізнати основну механіку цікавості: звідки вона береться? Як вона розвивається протягом життя?
Щоб відповісти на ці питання, він провів масштабне спостереження за 1 600 дітьми. Він запропонував пройти тест одним і тим же хлопцям та дівчатам у віці 5, 10 і 15 років. Під час першого проходження тесту 98 % дітей набрали максимально можливий бал по тесту на креативність.
Вдруге, через п’ять років, лише 30 % тих самих дітей набрали високі бали. Коли ж діти проходили тест втретє, уже в старших класах, лише 12 % дітей показали високі результати.
З дорослими ситуація не покращується. На основі вибірки з 280 000 людей, які пройшли цей тест, менш ніж 2 % опитаних отримали високі результати.
Деякі дані свідчать, що причиною такого різкого зниження допитливості може бути збільшення кількості знань у міру дорослішання. Тобто, коли ми відчуваємо, що немає розриву між тим, що ми знаємо, і тим, що хочемо знати, то перестаємо дивуватися і цікавитися. Та чи має це хвилювати людей?
3 переваги бути допитливим
З наведеного вище виходить, що багато дорослих людей живуть, не докладаючи жодних зусиль для розвитку своєї допитливості. Проте даремно, адже допитливість має магічні властивості, які детально вивчені вченими:
- Зберігає молодість. Вміння дивуватися та жага новизни допомагають людям залишатися молодими довше. Одне дослідження, у якому спостерігали за людьми похилого віку, показало, що ті, літні люди, що мали високий рівень допитливості, з більшою ймовірністю були живі через п’ять років після експерименту, аніж ті, хто нічим не цікавився.
- Допомагає вчитися. Існують докази, що допитливість допомагає краще запам’ятовувати нову інформацію. Чим більше цікава для тебе тема, тим більша ймовірність, що ти її добре запам’ятаєш.
- Покращує стосунки. Дослідження показують, що щира зацікавленість в інших людях допомагає будувати з ними міцні стосунки. Це створює потужне почуття близькості.
Хороша новина в тому, що низький рівень допитливості не означає, що вона повністю зникла. У більшості дорослих людей цікавість здебільшого пригнічена. Хоча кожного разу, коли ти лягаєш спати та починаєш мріяти, то даєш волю своїй допитливості. І її можна цілеспрямовано тренувати.
Як розвивати допитливість: 10 ідей
Існує кілька простих методів, які допоможуть розвинути допитливість і підвищити творчий потенціал. Спробуй декілька і поглянь, які з них найбільш ефективні особисто для тебе.
Став питання
Постійно став собі запитання на кшталт «чому?» і «як?», коли читаєш щось або розмовляєш з друзями. Ти навіть можеш записувати деякі з них, щоб згодом знайти на них відповіді.
Носи із собою блокнот
Так буде легше запам’ятовувати теми, які тебе цікавлять і які ти хочеш дослідити.
Читай не за фахом
Обери книгу, яку б ти ніколи не купив у книжковому магазині. Класична поезія? Нон-фікшн? Кулінарна книга? Щось про геологію? Читай її просто заради читання, навіть якщо вона не має прямого відношення до твоєї роботи чи жодним чином не стосується твоєї діяльності чи інтересів.
Будь допитливим із людьми
Обери когось зі свого оточення, кого давно не бачив, і запроси на каву. Постав собі за мету дізнатися якомога більше про інтереси цієї людини. Застосовуй цей підхід щоразу, коли зустрічаєшся з кимось новим.
Спробуй менше говорити
Це пов’язано з попереднім пунктом: просто намагайся більше слухати.
Занурюйся в тему
Обери тему, яка тобі цікава, і розширюй межі своєї цікавості, заглиблюючись у неї: читай багато статей, книг і наукових робіт, дивись виступи TED, слухай подкасти тощо.
Пиши
Піднімися на новий рівень зі своїм хобі або інтересом: напиши статтю на цю тему. Так ти краще опануєш інформацію, глибше розберешся в ній, а також кинеш собі нові виклики й дослідиш новий досвід.
Вивчай себе
Допитливість не має бути лише зовнішньою. Досліджуй свої почуття, запитуй себе про власні цілі та поведінку, досліджуй своє минуле та сімейну історію. Варіантів — безліч.
Читай також: «Досліди себе як науковець»
Не поспішай
Продуктивність може бути ворогом творчості. Знайди час, щоб дозволити своєму розуму поблукати та знайти нові цікаві питання у голові. Виділяй час, коли щось робиш заради процесу, а не результату.
Проводь час із дітьми
Ігри та розмови з дитиною — це, мабуть, одне з найкращих нагадувань про наш вроджений потенціал допитливості. Тож якщо маєш дітей, молодших братів чи сестер, племінників, похресників — проведи час із ними та спостерігай, як вони відкривають для себе світ, як граються, які питання ставлять.
До речі, якщо у твоєму близькому оточенні немає дітей, ти можеш долучитися до волонтерів, які працюють із дітками ВПО, з інтернатів, реабілітаційних центрів тощо. Так ти не тільки отримаєш новий досвід, але й подаруєш радість, гарний настрій та увагу малечі, якій вони так потрібні.
Усі люди народжуються допитливими, а от у дорослому віці ми самі вирішуємо — залишатися нам такими чи ні. Це вимагає певних свідомих зусиль, проте цікавість до життя робить його яскравішим. Тож інвестувати час та сили варто в розвиток своєї допитливості, щоб максимально насолоджуватися своїм існуванням.
