Розповімо, який алкоголь пили герої стрічки про бунтарське радіо і світанок епохи рок-н-ролу.
Катерина Дашевець
Кіноманка, поетка, копірайтерка, авторка каналу про кіно Everybody’s Gotta Watch Sometime
Що пили герої фільму Рок-хвиля
Обережно! У тексті можливі спойлери
Знятий у 2009-му, тобто за більш як 40 років після початку сюжету в стрічці, «Рок-хвиля» (в оригіналі The Boat That Rocked) трішечки перевищив поріг стандартного таймлайну ностальгії: бачте, він, стандартний поріг, складає 30 років (згадаймо «Назад у майбутнє» 80-их років як висловлення ностальгії за 50-ми), а тут накинули згори ще 10.
Ці 10 років, на наш погляд, є нічим іншим як утвердженням правдивої безсмертності рок-н-ролу й того факту, що як музику не крути, а сліди саме цього жанру з історії розвитку вже ніколи не викинеш.
Рок-н-рол — це чистий і кристалізований бунт, а де бунт — там і алкогольне різномаїття. Розберімося, що пили у фільмі про зародження цієї епохи, і що із цього можна скуштувати й нам під час його перегляду. Та й не тільки.
Пиво
Почнімо з найбільш звичного для щодення алкоголю: герої «Рок-хвилі» п’ють пивко загалом так, як його й заведено пити — кежуально серед кола своїх, за черговим спільним вечором із теревенями, іграми та ситуативними розмовами про життя.
У різних іпостасях, етикетках і, вочевидь, смаках, найчастіше на екрані з’являється Newcastle Brown Ale. Пиво цієї броварні стане популярним серед молоді пізніше, у 80-ті. На час розгортання сюжету «Рок-хвилі» це пивко дещо андерграундне, проте не так, як пиво може бути андерграундним зараз, а так, як воно би походило від слова underdog — в англійській мові так називають того опонента в спортивних іграх, гравця чи команду, за яких уболівають менше.
Newcastle Brown Ale тоді був символом робітничого класу Північної Англії, і пили його, звісно ж, робітники, гіпарі і — природно — рокові злочинці (навіть у цьому ж фільмі!). А ще пиво — єдиний алкоголь у цій стрічці, чия етикетка показана.
Newcastle Brown Ale має унікальний насичений смак із нотками карамелі та горіхів. Його часто описують як солодкий, але з легкою гіркуватістю.
Вино
Як це заведено й серед простого люду, що живе на суші, екіпаж «Рок-хвилі» п’є вино, коли справа доходить до романтики. Але, якщо бути чесними, вино чітко фігурує лише в одній сцені: коли Квентін, хресний головного героя Карла, знайомить останнього зі своєю племінницею Мері-Енн, намагаючись викликати іскру між молоддю. Тоді вино працює на загальне благо романтичної атмосфери, і воно — вино — неодмінно червоне.
У кадрі, на жаль, не видно етикетки — однак, судячи з пляшки і відтінку напою в склянці, можемо припустити, що вино було класичним французьким чи італійським.
Якщо бажаєш відтворити атмосферу незвичного корабельного побачення і сліпу із коректним вибором алкоголю, радимо звернути увагу на ось ці кілька пляшок:
Коньяк
Іронічно, що в стрічці про бунт алкоголем, який розкриває найтерпкіший градус ситуації чи героїв, є стриманий коньяк. Хоча під час дії де-юре присутній віскі — міцний вибір, який куди більше пасує рокерам. Його помітити в кадрі досить важко, а надто ідентифікувати. Інша справа — коньяк.
Основними персонажами, які п’ють коньяк, є мати Карла і Квентін, умовний капітан рок-судна. Цей спільний елемент — зрештою, як і витонченість в образах і подача себе — натякає на деяку «однотістовість» цих персонажів. Зрештою, саме мама відправила Карла на корабель до хресного.
У єдиній сцені свого прибуття мати Карла приказує, наливаючи з графина: «it’s a hella good cogniac». Зважаючи на специфіку екранного часу й запропонованих обставин, припускаємо, що це міг бути Hennessy, Rémy Martin або Courvoisier.
До слова про підкреслення персонажів — саме чарку коньяку Квентін випиває в останню чергу, перш ніж полишити корабель назавжди наприкінці фільму.
Інший алкоголь у фільмі
«Рок-хвиля» — фільм, просякнутий спиртом. Очевидно, рокери 60-их не обмежувалися самими чотирма названими позиціями й парою-трійкою брендів — та й в одному кіно всього можливого градусу теж не пролити.
Доктор Дейв
Скажи мені, що ти п’єш, і я скажу, хто ти: алкоголь, який стоїть на полиці Дейва, одного з найхаризматичніших героїв, слугує важливим елементом, який малює його сукупний портрет як персонажа.
Наприклад, тут у кадрі бачимо горілку Stolichnaya (її з очевидних причин описувати не будемо) і славнозвісний італійський аперитив Campari, відомий своїм гірким смаком і яскраво-червоним кольором.
Горілка, до речі, фігурує у фільмі саме там, де є Дейв: до прикладу, стоїть на столі серед іншого алкоголю, коли команда вітає Карла (головного героя) із прибуттям. Скоріше за все, вона слугує складовою коктейлів.
Точний її бренд визначити важко — зрештою, продакт плейсмент у кіно залежить від багатьох факторів, із яких запропоновані обставини — лише бажаний до орієнтації бекґраунд. Проте, якщо бажаєш заміксувати щось не менш рокове й бунтарське, радимо обрати отаку горілку:
Командні застілля
Часто на спільних здибанках рок-екіпажу можна побачити ще й шампану. Природно, його присутність у кадрі синонімічна зі святкуванням — чи то поповнення команди, чи Святвечора.
Судячи з пляшки та запропонованих обставин, герої, найвірогідніше, пили Moët & Chandon або Veuve Clicquot — тогочасні популярні серед еліт бренди, на які, однак, Квентін як капітан не міг не виділити бюджет, знаючи, що на корабель завітає поважна й розкішна гостя.
Незазначені види алкоголю
Деякі міцні позиції з’являлись у фільмі радше на рівні великодок — тобто без зазначення бренду, але з можливістю упізнати їх пильному глядачеві. Розповімо наостанок про них.
Один такий алкоголь, який часто фігурував на бекґраунді різних застільних або святкувальних сцен — ром. Улюблений напій багатьох персонажів, що відповідає морській тематиці фільму, він би міг ще яскравіше підкреслити піратство, якби був показаний більш явно. З великою ймовірністю, герої пили Captain Morgan — саме цей темний ром відповідний характерові більшості персонажів і наскрізному клімату між ними.
Читай також: «Cheers! як у кіно: йо-хо-хо і пляшка рому»
Традиційно британський джин теж фігурував у кіно. Ймовірно, екіпаж «Рок-хвилі» змішував коктейлі з джином Beefeater, одним із найвідоміших лондонських сухих джинів, чия історія зароджується у 20-их роках XIX століття. Гурмани відзначають його за чистий смак, а в середині ХХ століття він був на піку популярності серед джинів.
До речі, раніше ми розповідали про незвичайний джин — із Японії, Африки та Італії.
Подібно до джину й рому, бренд віскі, який вживають герої під час розвитку дії, теж не зазначається, — однак, оскільки в кіно його пили чоловіки, можемо припустити, що це був бородатий скотч. Правильному шотландському віскі притаманні ноти дерева й диму, тож якщо хочеться наблизитися до атмосфери Британії 60-их, радимо обрати ось таке:
Рок-н-рол — чудернацький і неймовірно багатогранний довгожитель. Його діти відкрили світу не просто музичний вимір, а і кристалізували цілу культуру — одягу, лайфстайлу і споживання. Якщо хочеться зібрати найвідданіших друзів і наблизитися до атмосфери музичного бунту, радимо підготувати необхідний набір смачного та п’янкого. І не забувай, що споживати треба свідомо, відповідально і з великим задоволенням.