Стерилізація котів: детальний гайд, що треба знати

Розбираємось в усіх деталях, що варто знати про стерилізацію котів, як підготувати улюбленця до процедури та доглядати після. 

Розмірковуєш, чи варто стерилізувати котика? Сподіваємось, наша стаття допоможе знайти зважене рішення щодо необхідності цього кроку та його впливу на якість життя тварини. Поговоримо про особливості процедури, як після неї може змінитись поведінка улюбленця та тонкощі догляду після стерилізації кішки чи кота. 

Стерилізація чи кастрація: в чому різниця

Що таке стерилізація та кастрація з наукового погляду? Це два різні процеси для досягнення однієї мети — унеможливлення появи потомства у котів та кішок.

Кастрація — це повне видалення статевих органів тварини. Котикам прибирають яєчка, кицям — яєчники, часто разом із маткою. Операція робиться під загальною анестезією і має незворотні наслідки, адже наново ніщо не відросте. Але така процедура гарантує: тваринка втратить цікавість до статевого життя, тому що вироблення відповідних гормонів повністю припиниться.

Стерилізація — це перерізання або перев’язування статевих проток (сім’явивідних шляхів у самців, фаллопієвих труб у самок). Після такої процедури потомство неможливе, але статева поведінка зберігається: котики можуть мітити територію, киці мають тічку, «співають», всі тікають, бо гормони виробляються, як зазвичай. Ця операція також проводиться під загальним наркозом. Але вона передбачає можливість повернути все, як було. Найчастіше такий метод застосовують до племінних тварин, коли господар планує розведення через деякий час.

Питання, що краще, кастрація чи стерилізація, вважається неоднозначним. Нібито збереження природного гормонального фону — це добре. З іншого погляду, це доведений ризик гормональних хвороб: пухлин молочних залоз та запалень матки у кицюнь, простатиту та пухлин у котиків. Світова практика показує, що ветеринари рекомендують кастрацію кішки чи кота не тільки як спосіб контролю над популяцією, а й задля профілактики подібних хвороб, подовження щасливого й безтурботного життя улюблених пухнастиків.

Стерилізація у сенсі ветеринарної медицини застосовується вкрай рідко, а от саме слово стало загальновживаним, як і «кастрація». У побуті перше зазвичай вживається щодо самок, а друге — самців. Далі в статті вся інформація, позначена цими словами, означатиме саме радикальний метод запобігання небажаному розплідненню тварин.

Коли треба стерилізувати котів

Здається, кожен спеціаліст має власну думку, коли можна стерилізувати кішку чи кота. Дехто практикує раннє оперування кошенят у віці до 5 місяців і при вазі 1–1,2 кг, аргументуючи тим, що несформована статева поведінка полегшить життя й пухнастику, й власникам. Зустрічаються рекомендації звертатися з цим питанням, коли кошеняті виповниться пів року, або, навпаки, не раніше 7 місяців. Вважається, що чим старша стерилізована кішка чи котик, тим складніше проходить процес адаптації, можуть зберігатися деякі поведінкові стереотипи тощо. 

Звичайно, ідеально було б все спланувати й стерилізувати кошеня якнайшвидше, дотримуючись рекомендацій власного ветеринара. Але ж бувають ситуації, коли це просто неможливо, як-от іноді в сучасній Україні. Тому порада така: головне вибрати гарного спеціаліста, який спланує операцію з урахуванням усіх особливостей конкретної тварини. Останніми десятиліттями лікарі накопичили величезний досвід, тому тварини гарно переносять хірургічне втручання, добре почуваються й живуть на 3, а то й 5 років довше навіть старенькі стерилізовані кішки та коти.

Методи стерилізації

Ти певно чула, що хтось дає кицюні таблетки й таким чином впливає на її «гульки». Так, медикаменти для пригнічення репродуктивної функції існують, і для котиків також, але самостійне їх застосування — гарантовані гормональні збої та рання загибель тварини. Тому все, що відбувається задля контролю статевої поведінки улюбленця, має бути суворо під наглядом спеціаліста.

У ветеринарній медицині застосовується декілька методів стерилізації котів:

• хірургічний;
• хімічний;
• імунологічний.

Почнімо з останнього. Це поки що експериментальна методика, заснована на використанні вакцини, яка стимулює виробляння антитіл до статевих гормонів та репродуктивних білків. Завдяки цьому тимчасово або постійно пригнічується здатність до розмноження. Коли імунологічний метод буде відпрацьований, він стане найгуманнішим й безпечнішим серед усіх інших варіантів розв’язання проблеми.

Хімічний метод — це оті самі таблетки або ін’єкції, які впливають на гормональний баланс організму котиків та киць. Препарати просто блокують виробляння статевих гормонів, і тоді у самочок не відбувається тічка, у самців знижується статева активність. Дія може бути короткостроковою чи довготривалою. 

Здавалося б — чудова альтернатива хірургічному втручанню, але ні. Майже кожен ветеринар порекомендує операцію, а не таблетки, тому що існує доведений високий ризик побічних дій: ожиріння, мастопатії, запалення матки, розвитку онкологічних захворювань через накопичення гормонів. До того ж результат не гарантований на 100 %. Відомі випадки, коли тварини, яким давали відповідні препарати, продовжували проявляти статеву поведінку. Тож, хімічна стерилізація кота чи кішки — це запасний й не геть безпечний варіант на випадок, коли хірургія з якихось причин неможлива.

Хірургічні методи стерилізації це:

1. Оваріогістеректомія — найпоширеніший метод, який передбачає повне видалення у киці яєчників та матки. Надає максимальний ефект.
2. Оваріектомія — видалення тільки яєчників. Застосовується як рання стерилізація кішки до першої тічки.
3. Тубектомія — перев’язування або видалення маткових труб, що запобігає заплідненню. Після цього стерилізована кішка може хотіти кота.
4. Вазектомія — часткова стерилізація кота, перев’язування сім’явивідних проток, після чого вони стають безплідними, але зберігають статеву поведінку, й стерилізований кіт мітить територію, як і раніше.
5. Орхиектомія — повне видалення яєчок, після чого перестає вироблятися тестостерон, повністю припиняється статева поведінка, знижується агресія.

Рішення щодо того чи іншого виду хірургічної стерилізації кішки чи кота приймає спеціаліст з урахуванням особливостей організму конкретної тварини та умов її проживання.

Підготовка тварини до стерилізації

Головна порада щодо підготовки до кастрації кішки чи кота — дотримуватися настанов ветеринара. Лікар, якщо це необхідно, призначить аналізи та дослідження, складе план дій, пояснить, що та як маєш робити ти. 

Але є декілька загальних рекомендацій:

• не змінюй раціон пухнастика за тиждень до операції;
• ближче до призначеного дня слідкуй за фізичними навантаженнями тварини: обмежувати звичайну активність не слід, але надмірні витрати енергії будуть зайвими;
• врахуй, що твій емоційний стан може передаватися вихованцю, тому не хвилюйся, будь врівноважена та зосереджена;
• ретельно сплануй день операції: зручну переноску, вчасний приїзд, відсутність зайвих подразників в дорозі.

Лікар обов’язково на цьому наголосить: не годуй свого пет-друга за 8–12 годин до операції, закрий доступ до води за 2–4 години. Це все допоможе тваринці легше перенести анестезію.

Якщо для проведення операції запрошуєш ветеринара до себе, розпитай, які умови потрібно створити. Точно має бути спокійна атмосфера, гарне освітлення, можливість обробити поверхню антисептиками. Якщо в тебе є дітлахи, потурбуйся, щоб в цей час вони перебували десь в іншому місці.

Як змінюється поведінка котів після стерилізації

Головна зміна після операції — це відсутність ризику появи небажаних кошенят, за яких ти не готова нести відповідальність. Гуманніше стерилізувати улюбленця, ніж викинути потім малюків на вулицю. А додатковими приємними бонусами стає те, що котики та киці перестають відчувати статевий потяг, бентежитися, тікати в пошуках «пригод», губитися, гинути. Більше немає помічених кутів, різких запахів, агресивних випадів, нічних «співів», відмови від їжі тощо. А все, що не стосується статевих проявів, залишається майже без змін: комунікабельність, ласкавість, грайливість, або навпаки, лінощі, суворий контроль дотиків, нічні «тигидими». 

Зустрічається багато питань, чи може стерилізована кішка гуляти та хотіти кота,  чому нічого не змінилося, чому вона кричить? Тепер ти знаєш відповідь: бо вона не кастрована, тому статева поведінка в неї зберігається.

Догляд за кішкою чи котом після стерилізації

Найважливіше — забезпечити спокій й тишу у першу добу після операції. Котячі дуже складно виходять з наркозу, намагаються кудись йти, лізти, дертися. Тому важливо тримати їх у полі зору, не дати нашкодити собі.

Зі стерилізацією кота все трішки простіше, адже у хлопців це не порожнинна операція. Як тільки котик повністю вийшов з наркозу, він вже не потребує спеціального нагляду, й ви обидва можете вести звичайний спосіб життя.

Стерилізація кішки вимагає бути більш пильною, адже треба забезпечити недоторканість хірургічних швів. Часто пухнасті паночки бувають незадоволені появою чогось несподіваного у себе на животику, й намагаються цього позбутися, вигризають нитки, надмірно зализують місце розрізу. Щоб цьому запобігти, можна спробувати пластиковий комір, який не дозволить кишці дістати до ранки, чи текстильну попонку, яка зав’язується на спинці й закриває потрібне місце. Через скільки часу знімати шви, як, чим і взагалі чи потрібно їх обробляти — про це все розповість ветеринар.

Чим годувати стерилізовану кішку чи кота

Кастрація кішки чи кота істотно змінює гормональний фон тварини. Це може вплинути на сповільнення метаболізму, зниження активності, підвищення апетиту. А може й не вплинути. Тому важливо у перші тижні та місяці уважно слідкувати, який стан має стерилізована кішка чи котик, зокрема, зважувати раз на 3–4 тижні. Якщо істотних змін не спостерігаєш, роби все, як робила. У разі значного підвищення ваги, збільшення розходу корму має сенс проконсультуватися з ветеринаром щодо дієти та спеціальних кормів.

Окрім цього, варто слідкувати, щоб завжди у достатній кількості та вільному доступі була свіжа вода. Особливо це важливо для самців, які більш схильні до розвитку сечокам’яної хвороби. До речі, миска з їжею має розташовуватися на відстані від водопою — так котики люблять. Ще одна рекомендація — уникати надто жирних кормів. Якщо годуєш натуралкою, обов’язково обговори дієту зі спеціалістом. Загалом послуговуйся здоровим глуздом та завжди будь уважною до стану свого вихованця.