Як вижити в умовах війни

Війна росії з Україною продовжується, ведуться активні бойові дії на території України. Що робити цивільним людям в умовах війни? Як збільшити свої шанси на виживання? Ми зібрали список порад від закордонних і українських воєнних експертів. 

 

Найефективніший захист – евакуація

Найважливіше правило виживання під час війни – евакуація. Необхідність евакуації росте з кожним кілометром наближення бойових дій до населеного пункту. Чим ближче населений пукнт до лінії фронту, тим гостріше стоїть питання евакуації. 

Є рекомендації виїжджати терміново, якщо лінія фронту вже за 40-50 кілометрів від вас Така відстань пов’язана з дальністю роботи наземної артилерійської зброї. 

Якщо ви вирішили евакуюватися, дотримуйтеся рекомендацій української влади, користуйтеся офіційно підтвердженим евакуаційним транспортом і слідуйте “зеленими” коридорами. Наприклад, Укрзалізниця має окремий сайт https://uz-vezemo.com/, де публікується актуальний розклад безкоштовних евакуаційних поїздів; безкоштовні рейси позначені зеленою зірочкою. 

Евакуація може врятувати життя, проте не завжди є можливість виїхати з зони бойових дій вчасно. Проте є інші ефективні стратегії самозахисту населення, які залежать від можливостей і мотивів людей, пише Джастін Шон, дослідник війни в Сирії. Якщо немає можливості переїхати в повністю безпечне місце, можна вибирати стратегії, які мінімізують небезпеку. Наприклад, завжди потрібно реагувати на сигнали тривоги і ховатися під час артилерійських обстрілів.

Обговоріть з родиною найгірші сценарії, навіть такі як повна окупація з неможливістю евакуюватися, загибель тощо. Узгодьте план дій. Пам’ятайте про наймолодших і найстарших членів вашої родини: домовтеся, хто і як буде про них піклуватися у випадку найгіршого сценарію.   

 

Що робити під час артобстрілу

Окупанти регулярно обстрілюють українські міста і села з артилерії. На жаль, підготуватися до цього неможливо. На відміну від ракетних чи авіаобстрілів, сигнал тривоги про початок артобстрілів подавати не встигають. 

Тому перше, що треба робити, коли ви чуєте свист, шелест, шум снарядів (характерний звук залежить від типу снаряда), – падати. Не біжіть, просто падайте на землю, бажано в канаву, рівчак чи в будь-яку заглибину в землі. При артилерійському обстрілі рельєф може захистити вас краще, аніж стіни будинку. Не вибирайте для сховку зруйновані приміщення – вони можуть обвалитися під час обстрілів. 

Щоб уникнути контузії, відкрийте рот і закрийте вуха руками. Заплющіть очі, щоб захистити їх від пилюки і осколків. Не виходьте зі сховку, але якщо терміново треба переміститися – повзіть на животі, не вставайте. 

Якщо лінія фронту за 20 км від вас, найкраще сховатися в підвалі завчасно. Не виходьте на вулицю, адже обстріли можуть відновитися будь-якої хвилини. 

 

Що робити у випадку хімічної атаки

Якщо виникла загроза хімічної атаки, намагайтеся вибратися з небезпечної зони. Якщо такої можливості нема, захистіть себе самостійно:

• захистіть свої органи дихання і зайдіть в приміщення. Залишатися на відкритому просторі під час хімічної атаки дуже небезпечно. Якщо у вас нема респіратора або протигаза, для захисту органів дихання можна використати одноразову маску, вологий рушник чи навіть носову хустинку;
• зачиніть всі вікна і двері в приміщенні, заклейте щілини вікон і дверей. Обов’язково щільно заклейте систему вентиляції;
• вдягніть одяг на довгий рукав, штани тощо, щоб зменшити площу контакту отруйної речовини з вашою шкірою. 

Старайтеся не панікувати, попередьте родичів і сусідів. Після того, коли небезпека минула, прийміть душ, зніміть одяг, спакуйте його в пакети і винесіть з житлового приміщення. 

 

Що робити, якщо ви опинилися під завалами

Окупанти обстрілюють ракетами житлові будинки. Тому в кожному куточку України є ризик опинитися під завалами. Якщо ви опинилися під завалами, не панікуйте. Головне завдання – вижити. Повільно вдихніть, зосередьтеся і спробуйте зрозуміти, як вам вижити: 

• для початку спробуйте обережно вивільнити руки і ноги. Робіть це так, щоб вас не засипало повністю;
• якщо відчуваєте біль або що ваш мокрий одяг прилип до тіла, можливо є поранення або кровотеча. Спробуйте перевірити свої поранення і зупинити кровотечу: навіть просте натискання на місце кровотечі може допомогти вам врятуватися. 

Скільки часу вам бути під завалами – невідомо. Тому важливо зберегти тепло: від переохолодження тіло швидко виснажується. Найкраще тепло зберігається в позі на боці: якщо є можливість ляжте на бік, а між тілом і поверхнею підкладіть свою руку. Або ж сядьте, підтягнувши коліна до грудей і прикривши руками голову.
Ми часто ходимо всюди з мобільними телефонами, тому є високий шанс, що мобільний телефон буде з вами. Подзвоніть в службу порятунку, щоб повідомити про свою ситуацію. Старайтеся економити заряд телефона, не дзвоніть без потреба всім підряд. Якщо телефона поруч нема, подайте знак про те, що ви живі: постукайте каменем по металу, крикніть. Навіть якщо рятувальники будуть працювати з шумною технікою, вони будуть робити перерви, щоб почути сигнали про допомогу. Користуйтеся такими моментами і тоді кричіть або стукайте. Запам’ятайте, якщо поруч є інші люди.

 

Що робити, якщо ви опинилися в полоні

На жаль, багато цивільних людей потрапляють в полон окупантів. Завжди пам’ятайте: ваша основна мета в полоні – вижити. Тому вдихніть глибоко, оцініть остановку, подивіться, чи в полоні є ваші знайомі, родичі, яким ви можете довіряти. 

Відповідно до досліджень, найбільша небезпека для полонених є одразу після захоплення в полон. Чим довше ви в полоні, тим менша вірогідність, що викрадачі вас вб’ють. 

Не провокуйте викрадачів:виконуйте їхні вказівки, старайтеся не розмовляти без потреби, не обманюйте, якщо вас про щось запитують. Але і не говоріть зайвого. Також фахівці радять не плакати, не благати і намагатися робити якісь пропозиції своїм викрадачам. Це тільки підсилить ставлення до вас як до жертви і може спровокувати тортури чи гірше ставлення. 

Ще одна порада – намагайтеся не обертатися до викрадачів спиною без їхніх вказівок. Дослідження доводять, що викрадачі рідше вбивають полонених, якщо в них є зоровий контакт. Проте не дивіться викрадачеві в очі безперервно. 

Їжте, пийте воду, навіть якщо вам не хочеться. Відпочивайте, спіть, коли є на це можливість – сили вам знадобляться. 

Якщо вам погано або погано комусь поруч, повідомте викрадачів, але починайте допомагати без їхнього дозволу. 

 

Навчіться надавати домедичну допомогу

Навчіться надавати першу домедичну допомогу. Обов’язково дізнайтеся, як діяти під час кровотечі. Навчіться накладати пов’язку однією рукою, адже пораненим можете бути саме ви. 

Їжа і вода

1. Пам’ятайте про їжу і воду. Навіть якщо продуктів і води мало, старайтеся регулярно невеликими порціями харчуватися і пити воду, щоб не виснажити організм повністю. Якщо їжа є, але їсти зовсім не хочеться, спробуйте все одно з’їсти хоча б невелику порцію. 
2. Наповніть водою всі ємності, які у вас є. Як тільки є безпечний момент, поповнюйте запаси води. 

Тепло і засоби для приготування їжі

Тримайте запас палива – дров, вугілля тощо. Завжди тримайте недоторканий запас сірників в водонепроникній упаковці. 

В сховку тримайте теплі речі і ковдри – переохолодження може вбити вас швидше, аніж голод. 

Особисті речі

Завжди тримайте при собі рюкзак з найнеобхіднішим: водою, документами, невеликим запасом їжі, медикаментами. Всі інші речі спакуйте в додаткові сумки чи рюкзаки: завжди краще мати декілька сумок з речами, аніж одну велику. В разі потреби ви зможете залишити декілька менш цінних сумок, залишивши собі тільки рюкзак з документами, водою і ліками. 

Щоб вижити під час війни, користуйтеся всіма засобами. Ваше життя і ваша безпека – цінні.

 

Використані джерела:

1. Prepare to survive emergencies and war: a cheerful take on serious recommendations – Ministry of National Defence Republic of Lithuania, https://kam.lt (скачати англомовну брошуру).
2. United Nations, https://www.un.org.
3. Міністерство оборони України, https://www.mil.gov.ua (скачати україномовну брошуру).
4. Фото з відкритих джерел.