Види пасти (макаронних виробів): популярні форми та їх особливості

Розповідаємо про особливості різних видів пасти та ділимось добіркою смачних соусів до них. 

Слово «паста» у значенні «макаронні вироби» прийшло до нас з італійської мови не так вже й давно, як і мода називати ним варені макарони з соусом. В Україні звички споживання цього продукту часом досить сильно відрізняються від того, як це роблять італійці. На нашому столі не рідко можна побачити вермішель з сосисками або спагеті з котлетою. В італійців усе не так: для них макарони з соусом  — окремо, м’ясо та м’ясні страви — окремо. Але ми сьогодні поговоримо не про рецепти пасти, а саме про види макаронів, з яких цю страву можна приготувати.

Макарони для пасти: ключові особливості

Найголовніше, що потрібно знати про пасту: для італійців це ні в якому разі не гарнір до м’яса, риби або ще чогось, а самостійна страва, щобільше — цариця італійської кухні. Є різні макарони, види яких вигадані спеціально для ідеального поєднання з тим чи іншим соусом. Головна їхня задача — увібрати його в себе якнайбільше. Тому існує паста:

• довга й коротка;
• товста, тонка, ще тонша; 
• пласка, кругла та овальна на зрізі;
• порожня в середині;
• фігурна;
• з рифленою поверхнею й гладка тощо.

Ідея в тому, що паста з меншою та гладкішою поверхневою площею, наприклад спагеті, не зможе затримати соус з частками м’ясного або рибного фаршу, шматочками овочів, бекону, морепродуктів. При такому поєднанні страва не смакуватиме, як одне ціле. Вона сприйматиметься лише як окремо паста, окремо соус. Тому довгі тонкі макарони подають здебільшого з простою томатною або олійною підливкою. І навпаки, широка локшина з шорсткою поверхнею або ріжки чи мушлі легко захоплять соус будь-якої консистенції. Наприклад, пасту лінгвіні було винайдено спеціально для вживання з базиліково-часниковим песто, а для розкішних запіканок придумали лазанью. 

Цікаво, що завдяки особливостям італійської мови, можна навіть розрізняти деякі види пасти. Наприклад, суфікс -ini/-ine використовується для менших або тонших макаронів, -oni/-one — навпаки, для товстіших, більших, –elle/-elli вживається для ширших сортів.

Найголовніша ознака фірмових видів пасти в Італії — це борошно з пшениці твердих сортів, що обов’язково буде зазначено на упакуванні ось так: «grano duro» або «durum» Якщо бачиш напис «grano tenero» — це що завгодно, тільки не паста. Секрет ось у чому: правильне борошно містить більше білка, це корисніше й навіть дозволяє вживати пасту під час дієти. Зерна крохмалю у складі твердої пшениці не кришаться під час помелу, тому макарони не розварюються, тримають форму, їх не треба промивати.

Види пасти: назви популярних макаронних виробів

Ніхто не зможе перерахувати всі види італійської пасти, особливо враховуючи наявні суфікси. Але найпоширеніші з них можна придбати в Україні, зокрема зручно замовити в інтернет-магазині MAUDAU. Пропонуємо оглянути популярні види макаронів для пасти.

Спагеті

Спагеті — це макарони, завтовшки близько 2 мм й завдовжки 25 або 50 см. Цікаво, що раніше стандартним розміром було пів метра, але з часом для зручності розміщення на торгових полицях та в шафках господинь довжина зменшилася вдвічі. У найкращих італійських традиціях тонші спагеті називаються «спагетіні», а товщі — «спагетони». Spaghetti — це найпопулярніший макаронний виріб у світі й без перебільшення символ Італії. Під цю назву виробляються соуси й приправи, вона фігурує як фірмове блюдо у ресторанах, а вдома це чи не найсмачніша вечеря з усіх швидких рецептів. Варяться ці макарони 8–12 хвилин, а потім заправляються простими не густими соусами, адже гладка поверхня спагеті не утримає більш щільних інгредієнтів, наприклад, м’ясного фаршу у болоньєзе.

Пенне

Пенне (перо) — це вид пасти, яка виглядає як трубочка порізана на шматочки під кутом. Зазвичай має у довжину приблизно 4 см, а в діаметрі близько 1 см. А якщо у penne рифлена поверхня, то це вже буде пенне рігате. Здається, вони найкраще знайомі людям старшого покоління, адже колись це був майже єдиний вид макаронних виробів у магазинах, і чесно кажучи, не найкращої якості. На щастя, ті часи давно минули, й тепер вибір на полицях крамниць чималенький, бувають навіть різні види, наприклад, безглютенові penne з кукурудзяного або рисового борошна, але класика, звичайно — з пшеничного. Вариться пір’я 8–9 хвилин, до нього можна приготувати сирний або м’ясний соус. Завдяки формі й загостреним краєчкам кожна макаронина вбирає у себе максимум смакоти. 

Тальятеле

Тальятеле — це стрічки завдовжки мінімум 10 см та завширшки від 5 до 8 мм. Технологія приготування така, що поверхня тіста залишається шорсткою, тому ця локшина підходить для вживання із густими м’ясними або рибними соусами. До речі, слово «локшина» — ближче до східної кухні, ніж до італійської. Вважається, що ідеального смаку можна досягти, вживаючи свіжу пасту тальятеле, але це не зовсім так, адже виробники макаронних виробів весь час удосконалюють технології. Спробуй хоча б продукцію Delverde — класичні тальятеле або зі шпинатом. Варяться tagliatelle 5 хвилин, і от до них, на відміну від спагеті, дуже гарно підійде соус болоньєзе. 

Фарфалле

Здається, фарфалле — це улюблений сорт макаронів у маленьких діточок, адже він схожий на метеликів або бантики. І це дуже зручно, адже форма farfalle добре утримує будь-які соуси, іноді з таких інгредієнтів, які дуже корисні для малечі, але вмовити дитину з’їсти їх дуже важко. А от завдяки цьому симпатичному італійському винаходу нагодувати малих значно легше. А якщо метелики ще й різнобарвні, як от Acolori Farfalle Fantasia від Casa Rinaldi – це не тільки дуже-дуже смачно, а й красиво. Паста фарфалле через свою структуру вариться трошки довше, ніж інші макарони — 10–12 хвилин. А вибір соусів до неї взагалі не обмежений: м’ясні, рибні, овочеві, вершкові, олійні.

Фузілі

Фузілі — це макарони–спиральки завширшки 6–10 мм й довжиною до 7 см. Можливо, це найестетичніший вид пасти, а до того ж дуже зручний, адже така форма дозволяє утримувати багато густого насиченого соусу, що в поєднанні з класичним смаком вареного тіста робить страву неперевершеною. До речі, ці спіральки крутили вручну, допоки у 1924 році в Нью-Йорку брати-італійці не винайшли машину для їх виробництва. Соуси до fusilli… точніше, навпаки — fusilli підходить для класичних італійських підливок з бараниною або песто. Після потрапляння в окріп паста фузілі чудово зберігає форму й готова до вживання через 6–8 хвилин.

Лінгвіні

Лінгвіні — це макарони трішки дивної форми. Вони не порожні в середині, не круглі й не пласкі, а наче трошки приплющені, тому в поперечному розрізі мають вигляд овалу. Зазвичай бувають довжиною понад 10 см, завтовшки 4 мм. Оригінальна форма, винахід гурманів-італійців, потрібна задля того, щоб добитися кремоподібного ефекту під час варіння. Тонші краї трошки розварюються, поки товстіша середина стає аль денте. Це дуже підходить для страв з морепродуктами та часнично-базілікового соусу песто. Час приготування linguine — 5–8 хвилин.

Рігатоні

Рігатоні — це трубочки 4,5–5 см довжиною і діаметром близько 11 мм з рифленою поверхнею. Прохання не плутати їх з пенне, адже rigatoni не мають гострих країв, вони розрізані рівно. Завдяки формі та фактурній поверхні ці макарони чудово вбирають соуси з грубішою текстурою, наприклад карбонаре. А взагалі, італійці вважають пасту рігатоні універсальною, такою, що смакує як з білими, вершковими та сирними соусами, так і з червоними, томатними, овочевими. Час приготування rigatoni — 12–15 хвилин, адже вони товстіші за penne, й тим паче за спагеті.

Вермішель

Тут усе трішки заплутано, адже дехто вважає, що вермішель має вигляд довгих тоненьких макаронин і дуже схожа на спагетіні. У чому тоді різниця? Тямущої відповіді немає. Тому ми схиляємося до очевидного: vermicelli — це короткі спагеті. Але відмінності між цими видами макаронних виробів не тільки в довжині, а й у тому, як вони взаємодіють із соусами. Вермішель, на відміну від spaghetti, дуже гарно сполучається з густими м’ясними підливками, підходить навіть для рагу з птиці, дичини, овочів, для супів. Через те, що вермішеліни тоненькі й коротенькі, часу на їх приготування треба дуже мало, буквально 3–4 хвилини.

Мушлі

Conchiglie, черепашки, мушлі — назва цього виду макаронних виробів говорить сама за себе. В Італії вони бувають маленькі, середні та великі. Перші більше підходять для супів, останні для фаршування та запікання. У нас розповсюджені мушлі середнього розміру, й готують їх так само як зазвичай — відварюють в окропі 8–9 хвилин. Ідея такої форми пасти не є чимось неординарним, адже головна задача conchiglie, як і всіх інших італійських макаронів — увібрати якнайбільше смачного соусу. Тому мушлі, немов малесенькі тарілочки, підійдуть і до простої томатної підливки, і до чогось густого зі шматочками різних м’ясних, рибних чи овочевих інгредієнтів.

Лазанья

Lasagne дещо вибивається з ряду звичних для нас макаронних виробів, адже це не окремі маленькі часточки певної форми, а цілі пластини тіста. Не можна сказати, що вона аж так розповсюджена на домашніх українських кухнях, але все ж таки має своїх поціновувачів, іноді виступає як святкова страва. Ідея лазаньї у тому, що поміж листами тіста вкладається начинка з м’ясного або рибного фаршу, морепродуктів, суміші овочів, або одного овочу на один шар чи сиру. Усе заливається відповідним соусом і запікається до готовності, приблизно 30–40 хвилин. На щастя, харчова промисловість Італії чудово працює, тому нам непотрібно витрачати час на приготування свіжого тіста, а можна купити листи сухої лазаньї у відділі макаронних виробів. 

Феттуччіне

Пам’ятаєш, ми розповідали про тальятелле? Фетуччіне (fettuccine) дуже схожі на них, але не ідентичні. Вони можуть досягати завширшки аж 13 мм, і це вже будуть фіттучелле. Але ідея та ж сама: шорстка широка поверхня вбирає багато соусу. Італійці вживають саме цю пасту разом із яловичим або курячим рагу. Оскільки структура цих макаронів більш щільна за всі вищезгадані, варяться вони 15–20 хвилин до готовності.

П’ять класних соусів для швидких рецептів пасти в домашніх умовах.

Різні види пасти й рецепти до неї типу рагу з качки, песто, карбонаре, болоньєзе, бешамель, — усе це дуже цікаво, але потребує часу на приготування, а до того ж і певних навичок. Але що робити, коли хочеться швидко та смачно повечеряти, а не стояти біля плити годинами? Пропонуємо такий варіант: замов на MAUDAU італійські макарони, види яких згодяться для різних випадків, та смачні готові соуси до них. Одна комплексна покупка — і купа зекономленого на рутині часу. Ось універсальна добірка варіантів, які тобі точно сподобаються:

1. Лечо від Руна виготовляється зі стиглих перців та томатів, має насичений смак, який ідеально підійде до фарфалле або феттуччіне. Перед тим як додати соус до макаронів, рекомендуємо його злегка підігріти.
2. В Barilla Ricotta шматочки стиглих італійських томатів та пластівці вершкової рікотти ідеально гармонують одне з одним та чудово поєднаються з пенне. Відкинь макарони на друшляк, позбався вологи та просто змішай соус із пастою у глибокій мисці.

3. Pero песто з базиліком плюс лінгвіні — от тобі й вишукана вечеря, можна, навіть при свічках та під бокал вина. Тільки подивися на ці інгредієнти: листя базиліку, часник, горішки кеш’ю, сир, олійка — смакота.
4. Heinz Солодкий чилі — це взагалі вічна класика. Навіть підліток упорається, якщо залишити записку: “Звари собі спагеті. Кетчуп Хейнс в холодильнику”. І все, дитина точно буде сита, а мама спокійна.
5. Tartufi Jimmy трюфель та сир чеддер — це гурманська штучка, підійде навіть якщо до тебе на вечерю без попередження заскочила англійська принцеса. Неперевершене поєднання ароматного трюфеля та ніжного чеддеру плюс макарони фузілі — от тобі й ще одна

---

Сподіваємось, що тепер, коли ми разом розібрали види італійської пасти, з’ясували, для чого підходять ті чи інші макаронні вироби і як краще їх готувати, ти зможеш легко створити в себе в шафці запас цього корисного продукту та соусів на будь-який випадок. А якщо маєш час та натхнення — ось тобі стаття про те, як приготувати лазанью шістьма різними способами.