Що таке ламбруско та як його пити: добірка від сомельє

Ця стаття допоможе розібратися, які основні особливості ламбруско (lambrusco), яку палітру смаку має та з яких пляшок варто почати знайомство з ним. 

Ми вже розповідали в M Journal про божевілля за бульбашками просекко та взагалі про ігристі вина. Сьогодні більш ретельно познайомимось з ще одним популярним видом алкоголю — ламбруско (lambrusco). Що це за вино, чому ламбруско це не шампанське, який у нього смак та колір, з чим його краще пити. Крім того, натякнемо на причину того, чому воно таке популярне та доступне, але дуже часто “зневажається” винними професіоналами. Також дізнаємось, як правильно вибирати ламбруско, щоб отримати саме той смак, який шукаємо.

Що таке ламбруско?

Ламбруско (Lambrusco) — це ігристе вино, виготовлене з однойменного сорту винограду (точніше декількох сортів сімейства Lambrusco), що походять із регіону Емілія-Романья (Emilia-Romagna) та Ломбардія (Lombardia) на півночі Італії. Воно відрізняється яскравим фруктово-квітковим ароматичним профілем, інколи з трав’яно-пряними акцентами. Найчастіше його виробляють солодким та напівсолодким міцністю від 8% до 11%. Назва на етикетці Lambrusco dell’Emilia (Ламбруско дель Емілія) — це вказівка на походження вина з Емілії-Романії . Водночас це найнижчий рівень класифікації, у якому менш суворі вимоги до виробництва дозволяють створювати демократичніші стилі ламбруско. Саме завдяки такому стилю солодкої шипучки, рекламі як універсального напою для вечірок і святкових подій та доступній ціні у 1980-х роках ламбруско стало найбільш експортованим вином Італії. 

Чому ламбруско не коректно називати шампанським?

Ігристе вино ламбруско у нашій країні традиційно називають шампанським. Але цей термін коректно використовувати виключно для ігристих вин класичного методу, вироблених у регіоні Шампань у Франції. Ламбруско відрізняється за походженням, сортами винограду, технологією виробництва та ароматичним профілем. Тобто його вироблено в італійських регіонах Емілія-Романья та Ломбардія із декількох сортів червоного винограду сімейства Lambrusco, декількома різними технологіями. А шампанське зроблено у французькому регіоні Шампань, найчастіше з сортів Шардоне, Піно Нуар, Меньє традиційним методом, у якому вторинна ферментація відбувається у пляшці. Його характерні нюанси випічки та горіхів зовсім не схожі з фруктовим та квітковим ароматичним профілем ламбруско.Тож, коректно говорити “вино ігристе ламбруско”, але не “шампанське ламбруско”.

 Смак ламбруско

Ламбруско має яскравий та легко впізнаваний фруктово-квітковий аромат. У червоному можна відчути вишню, ожину, полуницю, а також легкі ноти ревеню та фіалок. Рожеві варіанти приваблюють ароматами черешні, малини та червоної смородини. А ось білі ламбруско відрізняються стриманішим характером, нагадуючи червоні яблука та фруктовий компот. Зазвичай вино початкового рівня має помірну кислотність. У більш преміальних зразках вона вище, що надає напою більшої свіжості та підкреслює складний букет ароматів та смаків. Ламбруско може бути як солодким, так і сухим, що дозволяє підібрати його під різні смаки та гастрономічні поєднання.

Які види ламбруско бувають

Розглянемо основні відмінності за кольором, вмістом цукру, походженням і рівнем ігристості.

Колір

Сорти винограду сімейства Lambrusco, з якого виробляють вино, мають червону шкірку. Але м’якуш цього винограду білого кольору, тому завдяки методам виробництва колір вина варіюється від білого до червоного. Таким чином існує:

• Lambrusco Bianco (Ламбруско біле) — виготовляється без контакту соку з червоною шкіркою, що зберігає його світлий колір. Має легкий і витончений смак, часто з цитрусовими нотами. 
• Lambrusco Rosato (Ламбруско рожеве) — отримують при мінімальної взаємодії соку зі шкіркою, що надає вину ніжного рожевого відтінку та делікатного фруктового аромату.
• Lambrusco Rosso (Ламбруско червоне) — сік ферментують разом зі шкіркою, що забезпечує насичений рубіновий або гранатовий колір та глибокі ягідні нюанси.

Солодкість

Зазвичай ламбруско поділяють за рівнем солодкості на сухе, напівсолодке (semisecco) та солодке (dolce). Але потрібно розуміти, що ця класифікація відноситься саме до ігристого вина. 

Тому на етикетці завжди зазначається рівень солодкості відповідно до європейських нормативів:

• Brut (брют): залишкового цукру менше ніж 12 г/л.
• Extra Dry (Екстрасухе): дещо солодший, 12-17 г/л.
• Dry/secco (сухе): це вже достатньо солодкий варіант, 17-32 г/л.
• Demi-Sec (напівсухе): ще солодший, 32-50 г/л.
• Sweet /dolce (солодке): найсолодший, більше 50 г/л.

Тобто сухе ігристе вино набагато солодше, ніж сухе тихе вино, у якому може бути не більше ніж 4 г/л.

Напівсолодке ігристе, яке все ще існує в Україні, але відсутнє у Європі, містить 55-80 грамів цукру на літр. Тому зазвичай цю позначку роблять на українському перекладі. Наприклад, Cavicchioli Bianco Lambrusco Dell’Emilia, яке містить 50 г/л цукру, та на етикеті якого надруковано Sweet (солодке), маркується у перекладі як ламбруско напівсолодке.

Крім того, для італійської категорії ігристого вина “amabile”, який найчастіше перекладають як напівсолодке, немає чітко визначеного діапазону вмісту цукру на рівні європейських нормативів. Це скоріше загальна характеристика, що вказує на солодкий смак, а не на точний діапазон вмісту цукру.

Рівень ігристості

Тиск у пляшці або іншими словами вміст вуглекислого газу, що утворюється під час ферментації, впливає на текстуру, відчуття у роті та загальний стиль вина. З цього погляду ламбруско зазвичай поділяють на:

• Spumante (спуманте) — високий рівень, бо тиск більш ніж 3 атмосфери. Має стійкий перляж (дрібні бульбашки), що довго тримається в келиху. Зазвичай виглядає більш насиченим і святковим.
• Frizzante (фрізанте) — помірний рівень, тиск до 3 атмосфер. Бульбашки менш інтенсивні, що утворює легкий та невимушений характер вина.
• Tranquillo (Транкілло) — тихе, але воно майже не зустрічається за межами регіону виробництва.

Особливості виготовлення ламбруско

Ламбруско виробляють у регіонах Емілія-Романья та Ломбардія. Найчастіше бульбашки у вині створюються природним шляхом завдяки другій ферментації. Це такий самий метод, як у просекко. Тобто спочатку виготовляють базове вино, потім до нього додають цукор і дріжджі та протягом місяця здійснюють друге бродіння у великих герметичних резервуарах. Але для ігристого ламбруско метод виробництва не регламентується. Тому вторинна ферментація для преміальних зразків може відбуватись класичним методом у пляшках, як шампанське або франчакорта. Методом Ансестраль, який починається у резервуарах, а завершується у пляшці без видалення осаду користуються ті, хто шанує навколишнє середовище та сучасні тренди на “натуральне” вино.

З чим пити ламбруско?

Ламбруско — це вино, яке може додати смаку у зовсім різні сценарії. Для поєднання з їжею потрібно враховувати солодкість та колір. Бюджетне та солодке слабоалкогольне ігристе (найчастіше Lambrusco Dell’Emilia) — це ідеальний варіант для пікніків та зустріч з друзями без особливого приводу. Також це чудовий варіант до різноманітної вуличної їжі. Більш вишукані варіанти можна поєднувати з різними стравами:

1. Сухе червоне підходить до насичених смаків: паста Болоньєзе, лазанья, яловичина на грилі, витримані сири, прошуто.
2. Солодке червоне ідеальне для страв з м’якими контрастами: качка з ягідним соусом, свинина в карамелі, ягідні тарталетки, шоколадний мус.
3. Сухе рожеве відмінно пасує до тапасів та канапок, салатів з тунцем та запечених овочів.
4. Солодке рожеве чудово до ягідного сорбету, полуниці зі збитими вершками та фруктів.
5. Сухе біле гармонійно підкреслює легкі страви: риба та морепродукти, овочеві салати, м’які сири типу брі, моцарела, ніжний козячий сир.
6. Солодке біле чудово доповнює десерти: шарлотка, мигдалевий пиріг, бісквітні торти.

Для найкращого розкриття смаку ламбруско рекомендується подавати його охолодженим до 8-10 °C.

Як вибрати ламбруско?

Ціна ламбруско залежить від бренду, місця походження та технології виробництва. Також важливе розуміння терміну апеласьон, тобто географічної зони, де вирощується виноград для виробництва вина з певними характеристиками. Для ламбруско існує кілька основних апеласьонів, кожен з яких надає вину унікальні особливості:

• Lambrusco di Sorbara DOC — легке, ароматне і витончене червоне ламбруско з яскравою кислотністю та квітковими нотами. Приклад вина: Cleto Chiarli Lambrusco di Sorbara з відтінками роздавленої малини, персика, сухого чебрецю, і пелюсток троянд.
• Lambrusco Grasparossa di Castelvetro DOC — повнотіле, насичене червоне ламбруско з інтенсивними фруктовими нотами та легкими танінами. Приклад вина: Cleto Chiarli Pruno Nero Grasparossa di Castelvetro.

• Lambrusco Salamino di Santa Croce DOC – гармонійне, з багатим ароматом червоних ягід та приємною свіжістю. Приклад вина: Vigneto Saetti Rosso Viola,  у якому ожина й шовковиця перегукуються з відтінками фініків, кураги та чорносливу, а поруч розквітають фіалки, сухі троянди й дикі трави.
• Reggiano Lambrusco DOC — часто солодші варіанти ламбруско з насиченим фруктовим смаком. Приклад вина: Medici Ermete Quercioli Lambrusco Regg Frizzante DOC.
• Modena Lambrusco DOC —  найвідоміший апеласьон ламбруско. Вина мають яскравий фруктовий аромат, часто з нотками вишні та малини. 
• Lambrusco dell’Emilia IGT — менш суворі вимоги до виробництва дозволяють створювати демократичніші стилі ламбруско. Приклад вина: Giv Cavicchioli Lambrusco Emilia Rosso Dolce.

На етикетці пляшки з ламбруско обов’язково знайдеться назва апеласьону. Зазвичай вона вказана великими літерами і є однією з перших речей, що впадають в око. Також майже завжди зазначена солодкість. Метод виробництва можуть вказувати для преміального класичного методу, зазвичай це шарма. Також має сенс перевірити рік врожаю, тому що ламбруско може швидко втрачати свою свіжість.

---

Поради M Journal допоможуть розібратися у всіх видах ігристого. І пам’ятай: відповідальне споживання значно покращує враження!